Гончаренко Світлана Валентинівна

Гончаренко Світлана Валентинівна
Загальна інформація
Громадянство	Росія; СРСР
Народження	28 травня 1971 (52 роки); Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Зріст	173 см
Вага	61 кг
Спорт
Країна	Росія
Вид спорту	легка атлетика
Дисципліна	Біг на 200 метрів
Команда	ЦСКА Москва[d]
Участь і здобутки
Нагороди

Гончаренко Светлана Валентиновна (дівоче прізвище — Дороніна; нар. 28 травня, 1971, Ростов-на-Дону, СРСР) — російська легкоатлетка, бронзова призерка XXVII Олімпійські ігри у естафета 4 х 400 метрів (2000). Заслужений майстер спорту Росії, нагороджена орденом «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ступеня (2001).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 28 травня 1971 р. у Ростов-на-Дону.

Прийшла у спорт у 1982 р. в 11 років.

Перші тренери - Ю. Сидорін та Г. Прохоров.

Закінчила Новочеркаський державний технічний університет^[2]

У збірній Росії з 1987 р.

Чоловік і тренер: Владлен Вікторович Гончаренко. Дочка: Анастасія^[3].

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Легкоатлетична дисципліна: біг. Виступала за команду Російська армія.

У 1994 р. стала бронзовою призеркою чемпіонату світу у бігу на 400 метрів..На Олімпіада в Сідней разом з Юлія Сотнікова, Ольга Котлярова та Ірина Прівалова завоювала бронзову медаль у естафеті 4×400 метрів^[4].

На чемпіонатах світу ставала срібним призером і переможцем — у 1995 та 1999 роках.

Трикратна переможниця чемпіонатів світу в приміщенні, срібний призёр чемпіоната Європи та двократний переможець чемпионатів Європи в приміщенні.

Заслужений майстер спорта (легка атлетика, 200 м, 400 м). Особисті рекорди: 200 м - 22,43 (1998); 400 м - 50,23 (2000).