Горбенко Ігор Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбенко.
Горбенко Ігор Ігорович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 13 січня 1983(1983-01-13)
НДР Потсдам
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (31 рік)
Україна Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область
(Загинув у збитому бойовиками вертольоті)
Alma Mater Полтавський військовий інститут зв'язку
Військова служба
Роки служби 2005—2010 (ЗСУ), 2010—2014 (СБУ)
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  СБУ
Рід військ спеціальні сили
Формування
 «Альфа»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Зовнішні відеофайли
 Горбенко Ігор Ігорович на YouTube // Національна академія СБ України, 29 лютого 2016

І́гор І́горович Горбе́нко (нар. 13 січня 1983(19830113), м. Потсдам, Німеччина — 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український спецпризначенець, підполковник (посмертно) Служби безпеки України, офіцер зв'язку Центру спеціальних операцій «Альфа». Загинув у війні на сході України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Будучи сином офіцера, народився у німецькому місті Потсдам, де на той час проходив службу його батько. Закінчив Ніжинську гімназію № 3, після чого навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою — випускник 2000 року. 2005-го закінчив Полтавський військовий інститут зв'язку.

З 2005 по 2010 служив командиром взводу радіозв'язку відділення радіо та супутникового зв'язку центра зв'язку Збройних Сил України в смт Гостомель на Київщині.

З 2010 служив на оперативно-технічних посадах у підрозділі «Альфа» Служби безпеки України.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014-го виконував завдання із забезпечення блокпостів апаратурою зв'язку в рамках проведення антитерористичної операції.

24 червня 2014 року у складі технічної групи фахівців СБУ виконував завдання зі встановлення та налагодження телекомунікаційного обладнання в районі міста Слов'янська, з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО. По закінченні робіт група мала повертатись у вертольоті армійської авіації Мі-8МТ. Одразу після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу, вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське), почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олександр Кондаков й Олексій Волохов.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[1][2][3].

Ідентифікація тіл загиблих проводилася за експертизою ДНК. 3 липня похований на кладовищі смт Гостомель. Посмертно присвоєне звання підполковника.

Залишилась дружина та донька Карина 2010 р. н. у Гостомелі, батько та брат Ярослав — у Ніжині.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (08.08.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4].
  • «Почесний громадянин Гостомеля» (жовтень 2017, посмертно) — рішення 28-ї позачергової сесії 7 скликання Гостомельської селищної ради[5].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

1 вересня 2014 у Ніжинській гімназії № 3 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого випускника Ігора Горбенка[6].

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[7][8].

У жовтні 2015 в Національній академії СБУ відкрито пам'ятний знак одинадцятьом загиблим співробітникам спецслужби, на якому викарбуване ім'я Ігора Горбенка[9].

8 грудня 2015 на будівлі Чернігівського ліцею з ПВФП було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу, серед них на дошці викарбуване й ім'я Ігора Горбенка[10].

28 жовтня 2016 в Ніжинській гімназії № 3 відбулась презентація книги Людмили Приходько «Серця опалені війною», яка присвячена пам'яті загиблих на Сході України випускників гімназії: Ігорю Горбенку, Олегу Бикову, Олексію Шепелюку[11].

В Гостомелі є провулок І. Горбенка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014
  2. ↑ У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. ↑ На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 25 червня 2014
  4. ↑ Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ За матеріалами 28-ї позачергової сесії 7 скликання [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Гостомельська селищна рада, 11 жовтня 2017
  6. ↑ У гімназії № 3 було відкрито меморіальну дошку випускника закладу підполковника групи «Альфа» СБУ Горбенка І. І. [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Управління освіти Ніжинської міської ради, 1 вересня 2014
  7. ↑ На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів [Архівовано 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  8. ↑ На тому трагічному місці біля гори Карачун [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «Радивилів.info», 26 червня 2015
  9. ↑ В Академії СБУ відкрили пам'ятник загиблим співробітникам — захисникам України [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // УНІАН, 13 жовтня 2015
  10. ↑ В Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою відбулось відкриття меморіальної дошки випускникам ліцею [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, 8 грудня 2015
  11. ↑ У гімназії № 3 презентували книгу, присвячену загиблим випускникам [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Mynizhyn.com, 30 жовтня 2016

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пам'ятаємо: Горбенко Ігор [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Служба безпеки України (офіційний сайт).
  • Горбенко Ігор Ігорович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
  • Героям Слава! Горбенко Ігор Ігорович [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівського ліцею з ПВФП, 14 грудня 2016.
  • Ігор Ігорович Горбенко [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Ірпінської міської ради.
  • На Сході знову загинув ніжинець. «Ніжинська правда». Процитовано 20 липня 2014..
  • Гостомельчанин Ігор Горбенко загинув у гелікоптері над Карачуном. Сайт громади Приірпіння . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014..
  • Пам'ятаймо земляка! Горбенко Ігор Ігорович // «Нежатин», 13 січня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горбенко_Ігор_Ігорович&oldid=40643397