Горейда Віктор Іванович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Віктор Горейда Віктор Іванович Горейда | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
21 березня 1977 Щепанів, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть |
9 липня 2022 (45 років) Часів Яр | ||
| Поховання | Великі Гаї | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Тернопільський комерційний інститут | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Віктор Іванович Горейда (21 березня 1977, с. Щепанів, нині Україна — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Віктор Горейда народився 21 березня 1977 року в селі Щепанові на Тернопільщині.
Закінчив Тернопільський комерційний інститут. У 1997—2008 роках служив в органах внутрішній справ.
28 лютого 2022 був призваний в роту охорони. Загинув 9 липня 2022 року в м. Часів Яр на Донеччині.
Похований 14 липня 2022 року на кладовищі с. Великі Гаї Тернопільського району.
Залишилася дружина та два сини.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
- почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Шпікула, Т. Двоє тернополян отримали звання «Почесний громадянин Тернополя», ще 39 — посмертно (Імена) // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 22 серпня.
- ↑ Рішення Тернопільської міської ради від 22 серпня 2022 року № 8/п17/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
Джерела[ред. | ред. код]
- Белякова, І. І гірко плакало небо, коли востаннє їхали додому… Тернопіль прощається із загиблими на війні земляками // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 14 липня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |