Горличка болівійська
| Горличка болівійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Metriopelia melanoptera (Molina, 1782) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Гніздування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горличка болівійська[2] (Metriopelia melanoptera) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Андах.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 21-23 см, самці важать 89-114 г, самиці 86-96 г. У самців верхня частина тіла сірувато-коричнева або рожевувато-коричнева. Горло білувате, нижня частина тіла охристо-рожевувата, боки сірі. Крила сіруваті з білими краями. Райдужки зеленуваті або карі, під очима невеликі оранжеві плями голої шкіри. У самиць верхня частина тіла більш темно-коричнева, нижня частина тіла менш рожева. Молоді птахи не мають рожевуватого відтінку в оперенні, пера у них мають охристі краї. У представників підвиду M. m. saturatior верхня частина тіла більш темно-сіра, нижня частина тіла менш рожева.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- M. m. saturatior Chubb, C, 1918 — Анди на південному заходу Колумбії і в Еквадорі;
- M. m. melanoptera (Molina, 1782) — Анди в Перу, Болівії, Чилі і Аргентині.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Болівійські горлички мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Чилі і Аргентині. Популяції, що мешкають на крайньому півдні Аргентини і Чилі, зокрема на Вогняній Землі, взимку мігрують на північ. Болівійські горлички живуть в посушливих, кам'янистих гірських місцевостях, на кам'янистих схилах, місцями порослих чагарниками, та на високогірних луках парамо і пуна, на висоті від 2000 до 4400 м над рівнем моря. Вони часто зустрічаються на відкритих пасовищах і полях, а також в людських поселеннях. Живляться насінням, яке шукають на землі. Сезон розмноження в Колумбії й Еквадорі триває з серпня по жовтень, в Перу — з березня по травень, в Аргентині та Чилі — з листопада по квітень. Гніздо являє собою платформу з гілочок, розміщується в чагарникових або кактусових заростях, на висоті до 3 м над землею, іноді на землі. У кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 14 днів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Metriopelia melanoptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |