Городецький пряник
 | |
| Походження |
 Російська імперія |
|---|---|
| Необхідні компоненти | тісто |
Городецький пряник — регіональний різновид російського друкованого пряника, випікався у місті Городці та навколишніх селищах.
Відомий принаймні з другої половини XVIII століття.[1] У XVIII—XIX століттях Городець був найбільшим пряниковим центром Нижегородської губернії. Солодкий промисел вели, здебільшого місцеві старообрядці (Бахарєви, Лемехови, Бєляєви та інших.).[1]
Городецькі пряники були різних розмірів, часто вельми значні: В. І. Даль вказує, що до пуда вагою. Городецькі пряничники торгували ними на Нижегородському ярмарку.[1]
Городець був також центром різьблення по дереву, тут виготовляли так звані «Пряничні дошки» для пряників — і постачали їх в інші міста, де існувало виробництво друкованих пряників.
Виробництво пряників під брендом «Городецький пряник», що згасло після Революції, нині ведеться знову (ТОВ «Городецький пряник»).[2] 26 липня 2008 року в Городці відкрився музей пряника[3] (вул. Леніна, 2).
Сучасний городецький пряник, на відміну від тульського, глазурується як зверху, і знизу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Еранцев А. Н. Городецкие пряники — http://radilov.ru/masterska/1405-sladky-promysel-istoria-pryanicov.html [Архівовано 2019-05-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Городецкие пряники и пряничные доски[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ Лето 2012. Городец, музей "Городецкий пряник".: vnu4ka — LiveJournal. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 29 січня 2019.
