Городнянський Авксентій Михайлович
| Авксентій Михайлович Городнянський | |
|---|---|
| Авксентий Михайлович Городнянский | |
 | |
| Народження |
13 березня 1896 село Тали, Воронізька губернія, Російська імперія |
| Смерть |
27 травня 1942 Харківська область |
| Поховання | 13-е міське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Червона армія |
| Вид збройних сил | піхота |
| Освіта | Постріл |
| Роки служби | 1918-1942 |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | 129-та стрілецька дивізія, 13-та армія (СРСР), 6-та армія (СРСР) |
| Війни / битви | Друга світова війна: Смоленська битва (1941), Харківська операція (1942) |
| По відставці | застрелився |
| Нагороди |
  |
 Городнянський Авксентій Михайлович у Вікісховищі | |
Городнянський Авксентій Михайлович (13 березня 1896, село Тали, Богучарський повіт, Воронізька губернія, Російська імперія — 27 травня 1942 року, Харківська область, УРСР, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1942). Загинув в бою під час Другої світової війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Тали в селянській родині. Учасник Першої світової війни, дослужився до старшого унтерофіцера.
У Червоній армії — з 1918 року. Командував спершу ротою, а потім батальйоном у складі 200-го стрілецького полку 67-ї стрілецької бригади. У ВКП(б) вступив у 1920 році. У 1920 році брав участь у проведенні червоного терору в Криму.
Закінчив курси «Постріл» (1924), після чого служив у Криму і на Далекому Сході. Із 1938 року — командир 101-ї стрілецької дивізії на Камчатці. Із 1940 року — командир 129-ї стрілецької дивізії Далекосхідного фронту.
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
На початку війни з Німеччиною продовжував командувати 129-ю дивізією, яка була передислокована на Західний фронт у 16-ту армію. Дивізія Городнянського брала участь у Смоленській битві. За успіхи в боях Городнянський був нагороджений орденом Леніна (9 серпня 1941 року).
Із 31 серпня 1941 року — командувач 13-ї армії Брянського фронту. У жовтні 1941 року армія була оточена між Орлом і Брянськом, але Городнянський зміг вийти з оточення. У грудні 1941 року Городнянський керував контрнаступом радянських військ під Єльцем.
Із 25 січня 1942 року — командувач 6-ї армії Південно-Західного фронту. У травні 1942 року під час Харківської операції 6-та армія наносила головний удар по німецьким військам, але потрапила в оточення. Війська армії були знищені, а командарм Городнянський застрелився, щоб не потрапити до полону.
Військові звання[ред. | ред. код]
- Майор (1935)
- Полковник (1936)
- Комбриг (1939)
- Генерал-майор (4 червня 1940)
- Генерал-лейтенант (27 березня 1942)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Леніна (9 серпня 1941)
- Медаль «XX років РСЧА»
Джерела[ред. | ред. код]
- Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 58—60. — ISBN 5-86090-113-5.
- Соловьев Д. Ю. Все генералы Сталина. Том 4. — М., 2019. — С.10—11.
- Дайнес В. О. Крах операции «Тайфун». — М: Вече, 2017. — 413 с. — (Военные тайны XX века).; ISBN 978-5-4444-5594-4.
