Городок (Чортківський район)
село Городок | |||
---|---|---|---|
| |||
Панорама села | |||
Країна | Україна | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район | Чортківський район | ||
Громада | Заліщицька громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61060170100031916 | ||
Основні дані | |||
Колишня назва | Печеніги, Серет | ||
Населення | 727 | ||
Територія | 9.610 км² | ||
Поштовий індекс | 48605 | ||
Телефонний код | +380 3554 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°37′45″ пн. ш. 25°51′23″ сх. д.H G O | ||
Водойми | Серет, Дністер | ||
Відстань до районного центру |
50 км | ||
Найближча залізнична станція | Заліщики | ||
Відстань до залізничної станції |
16 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Городо́к (у XII—XIII ст. — Печеніги; XV — Серет; з 1518 р. — теперішня назва[1]) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заліщицька громада. Адміністративний центр колишньої Городоцької сільської ради. До села належав хутір Слажа.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[2]
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване в гирлі впадіння р. Серет у Дністер, за 50 км від районного центру та 16 км до найближчої залізничної станції Заліщики. Географічні координати: 48° 37’ північної широти 25° 51’ східної довготи. Територія — 9,56 км². Дворів — 195.
Неподалік села розташовувався хутір Слажа, на якому у 1952 році було 10 дворів та проживало 35 жителів[3].
Клімат[ред. | ред. код]
Городок знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Топоніміка[ред. | ред. код]
По всій імовірності у XII—XIII ст. на місці теперішнього села існувало поселення під назвою Печеніги. Воно виникло від особової назви *Печинъгъ з первісним значенням печенъги «рід (або підданці) Печенъга»[1].
Згідно реєстру міст і містечок Подільського королівства 1453 р. тут локалізувалося містечко Серет, яке у той час в документах фігурувало, як Sereth oppidum terrigenarum. У «Поділі маєтностей Бучацьких» за 1469 р. згадується як «gorodek… Szereth». Тоді населений пункт отримав відгідронімну назву, тобто номінація його походження вказувала, що містечко знаходилося поблизу правого берега р. Серету[1]
Лише з 1518 р., теперішній Городок уже засвідчений як oppido Grodek[1]. Назва села походить від апелятива городок «(невелике) укріплене поселення»[4].
Історія[ред. | ред. код]
Давні часи[ред. | ред. код]
У селі знайдено старожитності трипільської, голіградської (Ґава-Голігради), західноподільської культури скіфського часу, черняхівської, давньоруського, пізньосередньовічного і ранньомодерного часу[1].
Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка — 1453 р. Було важливим оборонним пунктом. Адже в Червоногородському повіті Подільського воєводства знаходилися зем'янські містечка — Язловець та Серет.
До кін. XVII ст. Городок був важливим оборонним містечком, яке з поч. XVIII ст. повністю занепало. Власниками поселення були Язловецькі, а згодом Потоцькі. Є дані, що був тут замок; у 1692 р. збудовані земляні укріплення «Шанці панни Марії». У 1880-х рр. власником села був поміщик Ян Дунін-Борковський.
У XIX ст. Антоній Шнайдер спроєктував герб містечка: на срібному тлі серед поля, засіяного хлібом, зелена гора, на якій червоний замок із брамою і трьома гостроверхими вежами; проте цей ґеральдичний знак не використовували[5].
XX століття[ред. | ред. код]
У 1918 р. Городок мав печатку зі зображенням лева з короною, який спирається на скелю.
За Австро-Угорщини у селі діяла однокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі — двомовна.
Улітку 1915 р. угорські війська під час Першої світової війни спорудили тут перехід через Дністер. За переписом 1921 р., в селі було 202 двори з населенням 961 особа, на 1931 р. — 218 дворів (942 особи). Протягом 1937–1938 рр. побудовано дерев'яний міст через р. Серет.
У селі працювали філії товариств «Просвіта» (від 1911), «Луг», «Сільський господар» та інших, кооператива.
Незабаром після встановлення у 1939 р. радянської влади страчено Яківа Макарюка та Ігоря Панаса (обидва — нар. 1905). Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 40 жителів села, 17 пропали безвісти (1944—1945). Після повернення радянської влади протягом 1944—1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі замучено 6 осіб; ув'язнено 40 осіб; виселено у Сибір 18 осіб; загинуло 29 борців ОУН і УПА.
Відомі борці за свободу-уродженці села: референт Служби безпеки ОУН Степан Українець (псевдо «Вітрогон»; 1921—1945), станичний Юнацтва ОУН Дмитро Гуменюк (нар. 1919); стрільці УПА Василь Киян (1923—1953), Йосип Королюк (псевдо «Вітрогон»; 1926—1948), Дмитро Олійник (1924—1945) і Тимофій Чимбур (1920—1946); члени ОУН: Василь Андрусик (1904—1946), Андрій Гуменюк (1910—1944), Федір Камінський (нар. 1885).
У 1944 р. створений колгосп, згодом укрупнений; у 1990-х розпайований.
Період Незалежности[ред. | ред. код]
З 1991 року в складі незалежної України.
У 2010 році село газифіковано.
До 2020 року село належало до Заліщицького району, від 2020 — у складі Чортківського[6].
З 1 грудня 2020 року Городок належить до Заліщицької міської громади[7]. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого архістратига Михаїла (з чудотворним образом Діви Марії; 1777);
- костел (1915);
- капличка Матері Божої (1996).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- палац Дуніна-Борковського з парком (XIX—XX ст.), що нині є приміщенням школи;
- дуби Тараса Бульби» — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення;
- урочище Криве — ботанічний заказник загальнодержавного значення;
- стінка «Городок–Костільники» — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення;
- Касперівсько-Городоцький іхтіологічний заказник — природоохоронний об'єкт місцевого значення;
Біля села є печери «Кирнички» та «Язвина»[8].
Поблизу Городка розташований Національний природний парк «Дністровський каньйон».
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1991);
- встановлено пам'ятний хрест на честь проголошення Незалежності України (1992);
- насипано символічні могили Борцям за волю України (1993) та воякам УПА (1994).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють ЗОШ I—II ступенів, дитячий садочок, клуб, бібліотека, Будинок народної творчості, фельдшерський пункт, ТНЗ «Дзвіночок», фермерське господарство «Перспектива», торгові заклади.
Населення[ред. | ред. код]
У 2003 році — 733 особи, 2014 — 702.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Калина Боднарчук (1902—?) — українська громадська діячка у Канаді;
- Александер Лешек Борковський-Дунін (1811—1896) — польський поет, перекладач;
- Володимир Добрянський (нар. 1966) — український науковець, археолог, історик, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топоніміки[9].
- Богдан Королюк (1938—2010) — український адвокат, суддя та заслужений юрист України .
- Іван Марущак (нар. 1970) — український футбольний тренер.
- Ганна Іванівна Мигайчук псевдонім AMiga0707 (нар.07.07.1983) поетеса, письменниця, автор книги "Мудра книжечка", "Wise tales. Мудрі казки", "Абетка"
Світлини[ред. | ред. код]
-
Символічна могила воякам УПА
-
Річка Серет біля села
-
Палац Дуніна-Борковського
-
Будинок культури
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Добрянський, В. Чи було село Городок приміською зоною літописного Василева: історико-археологічний та топонімічний аспект дослідження // Археологія Буковини: здобутки та перспективи — Чернівці, 2018. — С. 36—40.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Безгубенко, О. Слажа // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 1166. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Бучко Д., Котович, В. Походження назв населених пунктів Тернопільщини. — Дрогобич : Посвіт, 2017. — С. 84.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Заліщицької міської ради від 1 грудня 2020 року № 22 «Про реорганізацію сільських рад».
- ↑ Добрянський В., Площанський, П. Про обстеження печер на території природнього парку «Дністровський каньйон» в Заліщицькому районі // Туризм, географія, краєзнавство: актуальні проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 16-17 травня 2019 р.). — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2019. — 253—268 с.
- ↑ Ґуґушвілі, Т. Володимир Добрянський: «Любов до археології та історії — це сенс мого життя» // Вільне життя. — 2022. — 5 січня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Жбанова-Гуменюк М., Олійник В., Уніят, В. Городок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Безгубенко О., Бойко В., Мизак Н., Олійник, В. Городок // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 165—166. — ISBN 978-966-457-228-3.
|
|