Горонович Василь Якович
| Горонович Василь Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
невідомо Борзнянський повіт | |||
| Смерть | невідомо | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Малювальна школа Мурашка і Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
|
| ||||
Василь Якович Гороно́вич (нар. друга половина XIX століття — пом. початок XX століття) — український живописець-пейзажист.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в другій половині XIX століття в Борзнянському повіті Чернігівської губернії Російської імперії. У середині 1870-х років навчався у Київській рисувальній школі, згодом у Петербурзькій академії мистецтв, де отримав у 1877 році право на викладання рисування в середніх навчальних закладах. 1882 року відзначений срібною медаллю за пейзаж «Хутір після дощу». 1885 року нагороджений першою премією Товариства заохочування мистецтв за пейзажну композицію «Береги Лисогору»[1][2].
Жив в Одесі. Викладав у середніх навчальних закладах Полтавської губернії. Помер на початку XX століття[2].
Творчість[ред. | ред. код]
Серед робіт:
- «Хутір після дощу» (1882);
- «Береги Лисогору» (1885);
- «Річка Десна» (1880-ті);
- «Дідова хата» (1880-ті);
- «Млин увечері» (1880-ті);
- «Ранок» (1880-ті);
- «Вид з гори опівдні» (1880-ті);
- «Біля моря» (1880-ті);
- «Кримський краєвид» (1880-ті);
- «Останній промінь» («Початок зими») (1890-ті);
- «Після дощу» (1890-ті).
З 1882 року брав участь у виставках, зокрема в залах Петербурзької академії мистецтв у 1883 році, Товариства південноросійських художників у 1887 році, Товариства заохочування мистецтв, Одеського літературно-артистичного товариства у 1898 році, а також на другій виставці картин і скульптури у 1897 році, четвертій виставці картин у 1902 році в Одесі[2]. 1887 року відбулася його персональна виставка в Одесі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Аукціонний дім «Корнес». Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ а б в АртПанорама. [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 63.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 180. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
