Горсбург (острів)
| Острів Горсбург | |
|---|---|
_Islands-CIA_WFB_Map.png) Кокосові острови | |
|
Карта | |
| Названий на честь | James Horsburghd |
| Географія | |
| 12°04′35″ пд. ш. 96°50′22″ сх. д. / 12.07660000002777778° пд. ш. 96.83970000002777567° сх. д.Координати: 12°04′35″ пд. ш. 96°50′22″ сх. д. / 12.07660000002777778° пд. ш. 96.83970000002777567° сх. д. | |
| Акваторія | Індійський океан |
| Група островів | Кокосові острови |
| Площа | 1,04 км 2 км² |
| Довжина | 1,7 км |
| Ширина | 0,815 км |
| Країна | |
| Австралія | |
| Регіон | Кокосові острови |
| Населення |
0 осіб |
  Острів Горсбург Острів Горсбург (Австралія) | |
 | |
Острів Горсбург (малайською Pulo Luar or Pulu Luar) — одни із Кокосових (Кілінгових) островів. Його площа становить 1,04 км2 (11 194 466,83 square feet). У внутрішній частині острова на північному сході знаходиться невелика лагуна.
Історія[ред. | ред. код]
Сім'я Клюні-Росс тримала на острові оленів для полювання. У 1941 році, під час Другої світової війни, на південній частині острова були встановлені гарматні точки, укомплектовані цейлонськими військами. На цьому острові почалося повстання на Кокосових островах. Артилеристи Цейлонського гарнізону на острові Горсбург підняли повстання в ніч з 8 на 9 травня 1942 року, маючи намір передати острови японцям[1][2]. Уцілілі шестидюймові гармати часів Другої світової війни занесені до Списку спадщини Австралійської Співдружності .
Цей острів названо на честь Джеймса Горсбурга, гідрографа Ост-Індської компанії та автора «Вказівок для плавання до Ост-Індії, Китаю, Нової Голландії, мису Доброї Надії та суміжних портів і з них» під довгою назвою, складеної переважно з оригінальних журналів та спостереження, зроблені протягом 21-річного досвіду навігації цими морями». Довідник Горсбурга був стандартною роботою для східної навігації в першій половині 19-го століття, аж до дослідження архіпелагів центральної частини Індійського океану Робертом Морсбі, коли вперше в історії були опубліковані точні карти атолів, таких як Кілінг або Кокос.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Stanley, Peter (June 2001). Review: Noel Crusz, The Cocos Islands mutiny. Journal of the Australian War Memorial (34). Архів оригіналу за 11 вересня 2001.
- ↑ Perera, T. (20 квітня 2008). A burst of gunfire and all hell broke loose. The Sunday Times Sri Lanka. Wijeya Newspapers. 42 (47). ISSN 1391-0531. Процитовано 14 вересня 2017.
Інші посилання[ред. | ред. код]
|
