Горшенін Костянтин Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горшенін Костянтин Петрович
Народився 28 травня 1907(1907-05-28)
Алатир, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер 27 травня 1978(1978-05-27) (70 років)
Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, правник
Галузь право[1] і уряд[1]
Alma mater Московський юридичний інститутd
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Знання мов російська
Заклад Юридичний факультет Московського державного університетуd
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів

Костянтин Петрович Горшенін (нар. 28 травня 1907(19070528), місто Алатир Симбірської губернії, тепер Чувашії, Російська Федерація — 27 травня 1978, Москва) — радянський діяч, міністр юстиції СРСР і РРФСР, генеральний прокурор СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 4-го скликань. Канддат юридичних наук (28.06.1938), доктор юридичних наук (1968), професор (1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. У 1925—1927 роках — учень Казанського індустріального технікуму.

У 1927—1929 роках — секретар місцевого комітету профспілки залізничників, секретар колективу ВЛКСМ, завідувач робітничого клубу, секретар селищної ради станції Юдино Татарської АРСР.

У 1929—1930 роках — студент юридичного факультету Казанського державного університету.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1932 роках — студент, у 1932—1935 роках — аспірант Московського інституту радянського права.

Одночасно у 1934—1935 роках — завідувач господарсько-правового відділення, в.о. заступника директора Московського інституту радянського права з наукової і навчальної роботи.

У березні 1935 — вересні 1937 року — заступник директора Казанського університету радянського права з наукової і навчальної роботи.

У вересні 1937 — січні 1940 року — начальник Управління навчальних закладів Народного комісаріату юстиції СРСР. З 1938 року — член колегії Народного комісаріату юстиції СРСР.

26 січня 1940 — 12 листопада 1943 року — народний комісар юстиції Російської РФСР.

Одночасно у 1942—1952 роках — завідувач кафедри трудового права Московського державного університету.

13 листопада 1943 — 19 березня 1946 року — прокурор СРСР. 19 березня 1946 — 4 лютого 1948 року — генеральний прокурор СРСР.

29 січня 1948 — 31 травня 1956 року — міністр юстиції СРСР.

Одночасно 19 січня 1949 — серпень 1956 року — голова Юридичної комісії при Раді міністрів СРСР.

У 1956—1963 роках — директор Всесоюзного інституту юридичних наук.

У 1963—1967 роках — завідувач сектора законодавства про працю та соціальне забезпечення Всесоюзного науково-дослідного інституту радянського законодавства Юридичної комісії при Раді міністрів СРСР.

З 1967 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Помер 27 травня 1978 року в Москві.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database

Джерела[ред. | ред. код]