Горшков Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Петро Горшков
Горшков Петро Олексійович
Народився 28 грудня 1904(1904-12-28)
с. Старі Озерки, нині Пензенської області, Російська ФСРР, СРСР
Помер 18 грудня 1987(1987-12-18) (82 роки)
м. Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Alma mater Саратовський сільськогосподарських інститут (1930)
Заклад ВНДІ луб'яних культур (м. Глухів Сумська область)
Посада директор (1950—1960 рр.)
Вчене звання доктор сільськогосподарських наук (1958)
Науковий ступінь Професор (1963)
Діти Лідія (нар 1938)

Петро Олексійович Горшков (нар. 15 (28) грудня 1904(19041228), с. Старі Озерки, нині Пензенської області, Російська ФСРР, СРСР — пом. 18 грудня 1987, Київ, Українська РСР, СРСР) — український агрохімік, доктор сільськогосподарських наук (1958), професор (1963), директор ВНДІ луб'яних культур (1950—1960).

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Горшков народився у грудні 1904 року в с. Старі Озерки, нині Пензенської області Росії. В 1930 році закінчив Саратовський сільськогосподарських інститут. Після закінчення вишу свою трудову діяльність розпочав на керівних посадах в дослідницькій станції Кустанайської області Казахської РСР. Наступного року переїхав до України — працював у дослідницькій станції Сум, а згодом Воронежа. У 1950 році знову повернувся на Сумщину. Петро Горшков в 1950 році був призначений директором ВНДІ луб'яних культур у місті Глухів (до 1959 року). У 1952—1953 роках перебував у Китайській Народній Республіці з науковим відрядженням[1]

З 1962 року працював в Українській сільськогосподарської академії в Києві. Перші два роки він обіймав посаду проректора з наукової роботи, потім, вийшовши на пенсію, працював (до 1978 року) завідувачем кафедри агрохімії. Помер Петро Горшков у грудні 1987 року в Києві на 83-му році життя[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні напрями наукових досліджень Петра Горшкова — це проблеми живлення рослин і застосування добрив. Учений розробив основні прийоми внесення добрив під коноплі. Крім того, він визначив дози і співвідношення органічних та мінеральних добрив у зернобуряковій сівозміні, вплив добрив на фосфатний режим ґрунту.

Наукові праці
  • Результаты опытов по изучению системы удобрений свекловичного севооборота на слабовыщелочном черноземе // Влияние длительного применения удобрений на плодородие почвы. Москва, 1960;
  • Удобрение конопли. Москва, 1967 (співавт.);
  • Действие удобрений в севообороте на формирование зерна озимой пшеницы // Агрохимия. 1972. № 5 (співавт.);
  • Влияние последствия органических и минеральных удобрений в севообороте на формирование урожая ячменя и его качество // Удобрение, урожай и качество с.-х. продукции: Науч. тр. Укр. с.-х. академии. К., 1979. Вып. 228 (співавт.);
  • Влияние доз, сроков и способов внесения азота в весеннюю подкормку подозрений и качество зерна озимой пшеницы // Агрохимия. 1980. № 7 (співавт.).

Родина[ред. | ред. код]

Його донька Лідія Горшкова (нар. 1938) — українська вчена-агроном, селекціонер, доктор сільськогосподарських наук (1994), професор (2002), старший науковий співробітник (1981), завідувачка кафедри біології та основ сільського господарства Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Онука — Наталія Макаренко (нар. 1959) — український еколог, доктор сільськогосподарських наук (2003), професор (2010).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Базиль С. М., Крижанівський В. М. Співпраця вчених Всесоюзного науково- дослідного інституту луб'яних культур із науковцями Угорської Народної Республіки у другій половині 1970–1980-х рр.[недоступне посилання] // Сторінки історії: збірник наукових праць. — 2019. — Вип. 48. — С. 173.
  2. Макаренко В. М. Професор Петро Олексійович Горшков — директор Всесоюзного науково-дослідного інституту луб'яних культур ВАСГНІЛ, завідувач (1970—1978 рр.) // Науковий вісник Національного аграрного університету. 1998. Вип. 5. — С. 26-27

Джерела[ред. | ред. код]