Гоцуляк Сергій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Гоцуляк
Сергій Євгенович Гоцуляк
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 11 листопада 1980(1980-11-11)
Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть 4 січня 2023(2023-01-04) (42 роки)
Ізюм
Національність українець
Alma Mater Військовий інженерний інститут
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  ДСНС
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя
CMNS: Гоцуляк Сергій Євгенович у Вікісховищі

Сергій Євгенович Гоцуляк (11 листопада 1980, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область — 4 січня 2023, біля м. Ізюм, Харківська область) — український сапер, підполковник Державної служби України з надзвичайних ситуацій, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» (2023, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Гоцуляк народився 11 листопада 1980 року в місті Кам'янець-Подільський, нині Кам'янець-Подільської громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької области України.

Піротехнікою захоплювався з дитинства.

Після закінчення Військового інженерного інституту Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка був направлений в Крим, згодом в службу надзвичайних ситуацій в Хмельницький, пізніше — в Тернопіль.

До повномасштабної російського вторгнення в Україну розміновував Тернопільщину від снарядів Другої світової війни. Після звільнення від російських окупантів розміновував Київщину. Третя ротація була на Харківщині.

Командир підгрупи, підполковник служби цивільного захисту, начальник групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Тернопільській області[1].

Загинув 4 січня 2023 року під час виконання бойового завдання з розмінування звільненої від російських окупантів території біля м. Ізюм на Харківщині, внаслідок детонації боєприпасу.

Похований 7 січня 2023 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» (15 лютого 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові[2];
  • медаль «За бездоганну службу» III ступеня (11 жовтня 2018) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків[3];
  • Почесний громадянин міста Тернополя (27 січня 2023, посмертно)[4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У січні 2024 року на фасаді Аварійно-рятувального загону спеціального призначення в Тернополі відрито пам'ятну дошку Сергієві Гоцуляку[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О. Рязанцева. Здетонував боєприпас: під час розмінування Харківщини загинув сапер з Тернопільської області // Суспільне Новини. — 2023. — 4 січня.
  2. Указ Президента України від 15 лютого 2023 року № 81/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України від 11 жовтня 2018 року № 315/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
  4. Д. Олійник. 12 військовослужбовцям присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно) // 20 хвилин. — 2023. — 27 січня.
  5. Богдан Боденчук (4 січня 2024). У Тернополі відкрили меморіальну дошку загиблому рятувальнику Сергію Гоцуляку. Суспільне Новини.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Звільняв міста від бомб і снарядів: на Харківщині загинув тернопільський сапер Сергій Гоцуляк на YouTube // Т1 Новини. — 2023. — 5 січня.