Грабар Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Грабар
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 14 вересня 1995(1995-09-14)
Миколаїв, Україна
Смерть 19 березня 2021(2021-03-19) (25 років)
Водяне, Сартанська селищна громада, Маріупольський район, Донецька область, Україна
(вогнепальне поранення)
Поховання Миколаїв
Псевдо Танчик, Мамай
Військова служба
Роки служби 2015—2021
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Морська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Володи́мирович Гра́бар, «Танчик», «Мамай» (14 вересня 1995(19950914) року, м. Миколаїв, Миколаївська область — 19 березня 2021 року, с. Водяне, Сартанська селищна громада, Маріупольський район, Донецька область) — молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису[ред. | ред. код]

Отримав відмову в 4 та 5 хвилях мобілізації й, навесні 2015 року, підписав контракт із ЗСУ. Службу розпочав у десантно-штурмовій роті 501-го окремого батальйону морської піхоти, котрий проходив доукомплектацію. Під час служби навчався в Міжнародному класичному університеті імені Пилипа Орлика. Вільно розмовляв англійською мовою.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2015 року. Учасник боїв у Приазов'ї, зокрема на Широкинському напрямку. Планував стати офіцером, хотів вступати до військового вишу в Одесі.

Загинув 19 березня 2021 року, перебуваючи на бойовому посту, внаслідок масованого мінометного обстрілу позицій Збройних сил України російськими найманцями: ворожа міна пробила захист спостережного пункту.

Похований 6 квітня у Миколаєві[1] на Алеї слави Центрального міського кладовища[2].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б У Миколаєві попрощалися із загиблим на Донбасі молодим морпіхом: фото і відео. https://apostrophe.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  2. Грабар Андрій Володимирович («Мамай», «Танчик»). Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27.06.2021.
  3. Указ Президента України №202/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]