Грант Дінк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грант Дінк
вірм. Հրանտ Դինք
Народився 15 вересня 1954(1954-09-15)[2]
Малатья, Туреччина
Помер 19 січня 2007(2007-01-19)[1][2][3] (52 роки)
Стамбул, Туреччина
·вогнепальне поранення
Поховання Balıklı Armenian Cemeteryd
Країна  Туреччина
Національність вірмени[4][5]
Місце проживання Малатья
Стамбул
Діяльність колумніст, футболіст, журналіст, правозахисник, письменник, публіцист, редактор, видавець
Alma mater Стамбульський університет
Знання мов вірменська[6] і турецька[3][6]
Посада головний редактор
Конфесія Вірменська апостольська церква
У шлюбі з Ракель Дінкd[7]
Діти (3) Arat Dinkd
Нагороди

Грант Дінк (тур. Hrant Dink, вірм. Հրանտ Դինք) (15 вересня 1954, Малатья — 19 січня 2007, Стамбул) — турецько-вірменський журналіст, колумніст, головний редактор турецько-вірменської газети «Агос», один з лідерів вірменської діаспори в Туреччині. Був убитий турецьким націоналістом.[8]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Малатьї 15 вересня 1954 року в родині Серкіса Дінка (відомий як Хашим Калфа), уродженця Малатьї, і Гюльварт Дінк з Сіваса. Ім'я його матері складається з двох слів: турецького слова «гюль» і вірменського слова «варт» (обидва цих слова в перекладі означають «троянда»). У нього було два брати. У ранньому дитинстві виховувався у свого діда. У сім років Грант разом з батьками і братами перебрався в Стамбул, де він прожив все життя. У Стамбулі він ріс у «Вірменському Дитбудинку району Гедикпаша», де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ракель, яка згодом народила йому трьох дітей. Подальші десять років він провів у дитбудинку і здобув свою першу і другу освіту в школах вірменської громади у місті.[9]

Після того як вірменський дитячий табір, в якому він ріс, був після 21 року роботи закритий, Дінк вирішив стати голосом своєї громади — він заснував щотижневу газету «Агос» і став її головним редактором. Газета, першою серед газет Туреччини, стала виходити на вірменській і турецькій мові. Незважаючи на невеликий тираж (1800 в перший рік, 6 тисяч у рік вбивства Дінка), газета мала великий вплив. Однією з головних цілей видання був розвиток діалогу між вірменською діаспорою і турецьким суспільством, між Туреччиною і Вірменією. Крім роботи в своїй газеті, Дінк друкувався в щоденних газетах «Заман» і «Біргюн». У 1982–1983 роках професійно виступав за Taksim SK, футбольний клуб вірменської громади Стамбула.

Вбивство[ред. | ред. код]

Похорони Гранта Дінка.

Грант Дінк був убитий 19 січня 2007 року перед редакцією своєї газети. Після вбивства в Туреччині відбулися багатотисячні акції протесту під гаслом «Ми всі Гранти Дінки». 20 січня 2007 року турецька влада назвала Огюста Самаста підозрюваним у вбивстві Гранта Дінка. Згідно з повідомленнями преси, батько Огюна, двірник Ахмет Самаст, впізнав сина на поширеному владою кадрі запису відеокамери спостереження і повідомив про це в поліцію. У той же день Самаст був заарештований, при затриманні у нього був знайдений пістолет — ймовірне знаряддя вбивства.

Крім Самаста, поліція затримала ще кілька людей, в тому числі його близького друга Ясіна Хаяля. На першому ж допиті Самаст визнав себе винним у вбивстві. Хаяль же зізнався у підбурюванні: нібито саме він дав Самасту зброю і гроші на поїздку в Стамбул. Як повідомляла преса, вбивство було скоєно з націоналістичних спонукань, але не стало результатом організованої змови.[10]

Суд над підозрюваними у вбивстві Дінка почався в липні 2007 року і тривав з перервами більше чотирьох років. Процес проходив у закритому режимі у зв'язку з тим, що Самаст на момент його початку був неповнолітнім. 22 липня 2011 року Самаст був засуджений до 21 року і шести місяців ув'язнення за вбивство і ще до одного року і чотирьох місяців ув'язнення за незаконне зберігання зброї.[11]

Крім того, при розслідуванні вбивства з'ясувалося, що поліція і жандармерія знали про підготовлюваний теракт, але не вжили заходів для його запобігання. При цьому коли родичі Дінка подали в ЄСПЛ позов проти Туреччини, уряд відправив до суду захисну промову, в якій Дінк порівнювався з нацистами. Ця промова була відкликана, а міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що він її не погоджував[12].

У вересні 2010 року Європейський суд з прав людини, об'єднавши звинувачення, висунуте проти Дінка в «образі ним турецької нації» і позов від родичів Дінка про порушення його права на життя, визнав владу Туреччини винними в порушенні статей 2, 10 та 13 конвенції, які стосуються права на життя і свободи слова. Суд постановив виплатити родичам Дінка 133 тисячі євро як компенсацію.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/6279241.stm
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132576562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Міністерство закордонних справ Туреччини — 1920.
  5. Hrant Dink Foundation — 2007.
  6. а б Czech National Authority Database
  7. https://auroraprize.com/fr/stories/detail/premium/9123/rakel-dink
  8. «Turkish-Armenian writer shot dead» (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 04.02.2007. Процитовано 19.01.2007.
  9. Emel, Armutçu (2 жовтня 2005). «Hayatı, Resmi Olmayan Ermeni Tarihi» (тур.). Hürriyet. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 19 січня 2007. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |співавторами= (довідка)
  10. Benjamin Harvey. Police: 2 confess in journalist killing. — The Associated Press, 22.01.2007
  11. Самаст, Огюн [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] на Лентапедии
  12. Туреччина відкликає з Європейського суду захисну промову, в якій Грант Дінк порівнювався з Гітлером. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 6 грудня 2015.
  13. Європейський суд визнав винною Туреччини по справі Гранта Дінка

Посилання[ред. | ред. код]