Гранулометричний аналіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апарат для ситового аналіза.

Ґранулометричний аналіз (від лат. granulum – зернятко і грец. μετρέω – вимірюю) —

  1. Метод визначення вмісту частинок різного розміру (розмірних фракцій) у пухких осадових породах просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів, а також седиментацією та мікроскопічними дослідженнями. Для зцементованих порід має другорядне значення, оскільки потребує дезінтеграції і видалення/розчинення цементу, заміняється підрахунком розмірних фракцій у шліфі. Існують різні методи гранулометричного аналізу: ситові (розсіювання на ситах), відмучування у спокійній воді (метод Сабаніна, піпеточний та інші), відмучування в потоці води (метод Шене), за вимірюванням густини суспензії (аерометричний) і метод неперервного аналізу шляхом зважування на чашці ваги під водою частинок, що осідають із суспензії.
  2. Кількісний аналіз співвідношень мінеральних зерен і частинок різної величини (ґранул) у гірській породі або руді.
  3. Визначення відносного (відсоткового) вмісту твердої фази бурового розчину, яка осідає або проходить через сито із певним розміром чарунок; виконують сухим або вологим методом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Папушин Ю.Л., Смирнов В.О., Білецький В.С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. – 344 с.