Граф перетинів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В теорії графів графом перетинів називається граф, що подає[en] схему перетинів сімейства множин. Будь-який граф можна подати як граф перетинів, але деякі важливі спеціальні класи можна визначити за допомогою типів множин, що використовуються для подання у вигляді перетинів множин.

Огляд теорії графів перетинів і важливих спеціальних класів графів перетинів наведено в книзі Маккі і Макморріса[1].

Формальне визначення[ред. | ред. код]

Граф перетинів — це неорієнтований граф, утворений з сімейства множин

створенням вершини для кожної множини і з'єднанням двох вершин і ребром, якщо відповідні дві множини мають непорожній переріз, тобто

.

Всі графи є графами перетинів[ред. | ред. код]

Будь-який неорієнтований граф G можна подати як граф перетинів — для будь-якої вершини графа G утворимо множину , що складається з ребер, інцидентних . Дві таких множини мають непорожній переріз тоді і лише тоді, коли відповідні вершини належать одному ребру. Ердеш, Ґудмен[en] і Поза[en][2] показали більш ефективну побудову (яка вимагає менше елементів у всіх множинах ), в якій загальна кількість елементів у множинах не перевершує , де n — число вершин у графі. За їх твердженням, виявленням, що всі графи є графами перетинів, вони завдячують Марчевському[ru][3], але також згадують і роботи Чулика[4]. Число перетинів графа — це мінімальне число елементів у поданнях графа, як графа перетинів.

Класи графів перетинів[ред. | ред. код]

Багато важливих сімейств графів можна описати як графи перетинів обмежених типів множин, наприклад, множин, отриманих з деяких геометричних конфігурацій:

Варіації та узагальнення[ред. | ред. код]

  • Теоретичними аналогами порядку графів перетинів є порядки вкладеності[en] . Точно так само, як подання графа перетинів позначає кожну вершину множиною інцидентних їй ребер, що мають непорожній перетин, подання порядку вкладеності f частково впорядкованої множини позначає кожен елемент такою множиною, що для будь-якого x і y в ній тоді і тільки тоді, коли.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • K. Čulík. Theory of Graphs and its Applications (Proc. Sympos. Smolenice, 1963). — Prague : Publ. House Czechoslovak Acad. Sci, 1964. — С. 13—20.
  • Paul Erdős, A. W. Goodman, Louis Pósa. The representation of a graph by set intersections // Canadian Journal of Mathematics. — 1966. — Т. 18, вип. 1 (20 травня). — С. 106—112. — DOI:10.4153/CJM-1966-014-3. — MR0186575. Архівовано з джерела 16 квітня 2021. Процитовано 4 листопада 2020.
  • Martin Charles Golumbic. Algorithmic Graph Theory and Perfect Graphs. — Academic Press, 1980. — ISBN 0-12-289260-7.
  • Topics in Intersection Graph Theory. — Philadelphia : Society for Industrial and Applied Mathematics, 1999. — Т. 2. — (SIAM Monographs on Discrete Mathematics and Applications) — ISBN 0-89871-430-3.
  • E. Szpilrajn-Marczewski. Sur deux propriétés des classes d'ensembles // Fund. Math.. — 1945. — Т. 33 (20 травня). — С. 303—307. — MR0015448.
  • Marcus Schaefer. [1] — Springer-Verlag, 2010. — Т. 5849. — С. 334—344. — (Lecture Notes in Computer Science) — ISBN 978-3-642-11804-3. — DOI:10.1007/978-3-642-11805-0_32. Архівовано з джерела 26 червня 2021

Посилання[ред. | ред. код]