Гребенепалий гекон Еверсмана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребенепалий гекон Еверсмана

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Геконоподібні (Gekkota)
Родина: Геконові (Gekkonidae)
Підродина: Справжні гекони (Gekkoninae)
Рід: Гребенепалий гекон (Crossobamon)
Вид: Гребенепалий гекон Еверсмана
Crossobamon eversmanni
Wiegmann, 1834
Посилання
Віківиди: Crossobamon eversmanni
EOL: 795272
ITIS: 818287
МСОП: 164755
NCBI: 2033029

Гребенепалий гекон Еверсмана[1] (Crossobamon eversmanni) — вид геконів роду гребенепалих геконів. Має 2 підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина цих геконів сягає до 14 см, голова та тулуб приплюснутий, пальці довгі й прямі, на яких з боків є бахрома з витягнутою лускою. Тулуб стрункий, помірковано подовжений, який вкрито дрібною лускою. Вдовж тіла розташовані ряди більш великої круглястої луски. Хвіст неламкий, тонкий. Зіниці вертикальні із зазубреними краями. На шкірі темні смуги, також є темні смуги з боків голови. Телесні плями вдовж хребта почергово з дрібними плямочками. Має напівпрозору шкіру. У молодих геконів лапки та основа хвоста помаранчево-лимонного кольору.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє пустелі та бархани, веде наземний спосіб життя. Рине неглибокі нори. Часто розташовується у норах жуків—гнойовиків та піщаних жужелиць. Гарно бігає й лазить по скелях і деревах, активний вночі та у сутінках. Харчується павуками, комахами. На піску залишає слід у вигляді зірочок.

Це яйцекладні гекони. Наприкінці травня — початку червня відкладає 1—2 яйця, протягом сезону робить 2—3 кладки.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Гребенепалі гекони мешкають у країнах Середньої Азії, Афганістані та південному Казахстані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 167.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Rösler, H. 2000 Kommentierte Liste der rezent, subrezent und fossil bekannten Geckotaxa (Reptilia: Gekkonomorpha). Gekkota 2: 28-153
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.