Грегуар Лепренс-Ренге
| Грегуар Лепренс-Ренге | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Grégoire Leprince-Ringuet | ||||
 | ||||
| На Каннському МКФ, 2016 | ||||
| Народився |
4 грудня 1987[1][2] (36 років) Нормандія | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Діяльність | актор, кінорежисер | |||
| Роки діяльності | 1998 — донині | |||
| IMDb | nm1228072 | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Грегуар Лепренс-Ренге у Вікісховищі | ||||
Грегуа́р Лепре́нс-Ренге́ (фр. Grégoire Leprince-Ringuet; нар. 4 грудня 1987, Нормандія, Франція) — французький актор і кінорежисер.
Біографія[ред. | ред. код]
Грегуар Лепренс-Ренге народився 4 грудня 1987 у французькій Нормандії. У 1998—2002 роках працював у хорі (іноді, як соліст) Паризької національної опери. Найвідомішої його театральною роботою є головна роль у постановці п'єси Георга Бюхнера «Воццек», яку здійснив Патріс Шеро в музичному театрі Шатле.[3]
У 2002 році режисер Андре Тешіне запропонував Лепренсу-Ренге роль у військовій драмі «Заблудні», де також знялися Еммануель Беар і Гаспар Ульєль. Дебют актора у великому кіно не пройшов непоміченим: він був висунений на премію «Сезар» в номінації «Найперспективніший молодий актор».[4] Отримати статуетку Грегуару не вдалося, проте за ним закріпився статус висхідної зірки.
У 2006 році актор з'явився в драмі Ніколь Гарсії «Як каже Шарлі», а ще рік потому знявся в музичній мелодрамі Крістофа Оноре «Усі пісні лише про кохання», де зміг продемонструвати свій співочий талант. Ця робота принесла йому другу номінацію на «Сезар».[5]
У 2008 році Грегуар Лепренс-Ренге знову знявся у Крістофа Оноре — цього разу в драмі «Прекрасна смоковниця». Сценарій цього фільму є сучасним перекладенням роману мадам де Лафаєтт «Принцеса Клевська». За роль Отто (принца Клевського) Грегуар був номінований на «Сезара» втретє.[5]
У 2009 році актор з'явився у військовій драмі «Армія злочинців», а також виконав одну з головних ролей в містичному трилері «Джини», дія якого розгортається під час Алжирської війни.
У 2010 на Каннському міжнародному кінофестивалі були представлені одразу дві стрічки за участю Грегуара Лепренс-Ренге: «Чорні небеса» Жиля Маршана і костюмована драма Бертрана Таверньє «Принцеса де Монпансьє», заснована на однойменному романі мадам де Лафаєтт.[3] За роль у фільмі Таверньє актор вчетверте був номінований на «Сезара», як найперспективніший актор[6].
У 2016 році Лепренс-Ренге знову взяв участь у Каннському кінофестивалі, але уже як режисер дебютної повнометражної стрічки «Повний місяць», за яку номінувався на премію «Золота камера».[7][8]
2017 року Грегуар Лепренс-Ренге зіграв роль молодого Франсуа Міттерана, відомого в роки Другої світової війни під іменем Франсуа Морлан, у драмі «Біль», поставленій Еммануелем Фінкелем за однойменним автобіографічним романом Маргеріт Дюрас.[9]
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
- Актор
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2003 | ф | Заблудні | Les Égarés | Філіпп |
| 2005 | тф | Американський приятель | Le frangin d'Amérique | Антуан |
| 2005 | тф | Заборонені удари | Frappes interdites | Кевін Лефорт |
| 2005 | ф | Бідні родичі | Бедные родственники | Марк Ів |
| 2006 | ф | Як каже Шарлі | Selon Charlie | Тьєррі |
| 2006 | кф | Французький рецепт | Le plat à gratin | Лорен |
| 2007 | ф | Усі пісні лише про кохання | Les chansons d'amour | Ерванн |
| 2007 | ф | Конокради | Voleurs de chevaux | Владимир |
| 2007 | ф | Творче життя | La vie d'artiste | Фредерік |
| 2007 | тф | Життя буде прекрасним | La vie sera belle | Люсьєн Лакло |
| 2008 | ф | Прекрасна смоковниця | La belle personne | Отто |
| 2008 | кф | Божевілля Адама | Folles d'Adam | Адам |
| 2009 | ф | Армія злочинців | L'armée du crime | Томас Єлек |
| 2009 | ф | Непокірні | Réfractaire | Франсуа |
| 2009 | ф | Джини | Djinns | Мішель |
| 2009 | ф | У неділю вранці | Dimanche matin | Стефан |
| 2010 | ф | Чорні небеса | L'autre monde | Гаспар |
| 2010 | ф | Принцеса де Монпансьє | La princesse de Montpensier | Філіпп де Монпансьє |
| 2010 | тф | Троянди в кредит | Roses à crédit | Данієль |
| 2010 | кф | Настроювач | L'accordeur | Адрієн |
| 2011 | кф | Непомічений | Inaperçu | молодик |
| 2011 | с | Таємниця Лісабона | Mistérios de Lisboa | |
| 2011 | ф | Сніги Кіліманджаро | Les neiges du Kilimandjaro | Кристоф |
| 2011 | тф | Вузли в голові | Des noeuds dans la tête | Дам'єн |
| 2011 | тф | Година з Алісою | Une heure avec Alice | Поль |
| 2012 | ф | Чорний колір (тобі) вам пасує | Le noir (te) vous va si bien | Рішар |
| 2013 | тф | Єврейський кардинал | Le métis de Dieu | панотець Жульєн |
| 2014 | ф | Клініка лікаря Бланша | La clinique du docteur Blanche | Жуль |
| 2015 | тф | Постріли | Les fusillés | Луї |
| 2015 | ф | Історія божевільного | Une histoire de fou | Жиль Тессьє |
| 2015 | ф | На невизначений час | A Uma Hora Incerta | Борис |
| 2016 | ф | Повний місяць | La forêt de Quinconces | |
| 2017 | ф | Наші божевільні роки | Nos années folles | Шарль де Лаузен |
| 2017 | ф | Біль | La douleur | Франсуа Міттеран, відомий як Франсуа Морлан |
| 2018 | ф | Чорний блокнот | O Caderno Negro | Бонапарт |
| 2019 | ф | Світова слава | Gloria Mundi | Бруно |
- Режисер
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Монтажер | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2009 | У неділю уранці | Dimanche matin |  |
|
||
| 2011 | к/м | Непомічений | Inaperçu | |
||
| 2013 | к/м | Турбулентність | Turbulence | |
||
| 2016 | Повний місяць | La forêt de Quinconces | |
|
|
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Грегуара Лепренс-Ренге[10] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Премія «Сезар» | |||
| 2014 | Найперспективніший актор | Заблудні | Номінація |
| 2008 | Усі пісні лише про кохання | Номінація | |
| 2009 | Прекрасна смоковниця | Номінація | |
| 2011 | Принцеса де Монпансьє | Номінація | |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2016 | Золота камера за найкращий дебютний фільм | Повний місяць | Номінація |
| Приз Луї Деллюка | |||
| 2016 | Найкращий перший фільм | Повний місяць | Номінація |
| Премія CinEuphoria | |||
| 2019 | Найкращий акторський ансамбль | Чорний блокнот | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1023918692 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ а б Grégoire Leprince-Ringuet Біографія Грегуара-Лепренс-Ренге [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
- ↑ Les César du Cinéma Français Edition 2004. uniFrance (фр.) . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25.01.2019.
- ↑ а б Les César du Cinéma Français Edition 2008. uniFrance (фр.) . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25.01.2019.
- ↑ Les César du Cinéma Français Edition 2011. uniFrance (фр.) . Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 25.01.2019.
- ↑ Aurélien Ferenczi. Cannes 2016 - Grégoire Leprince-Ringuet : “Un film en vers ? On me regardait comme si j'annonçais que j'avais un cancer…”. Télérama (фр.) . 19.05.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25.01.2019.
- ↑ Vincent Formica. Cannes 2016 : histoire d'amour déchirante dans la bande-annonce de La Forêt de Quinconces de Grégoire Leprince-Ringuet. AlloCiné (фр.) . 02.05.2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 25.01.2019.
- ↑ Simona Crippa. Retrouver le fossé noir : La Douleur d’Emmanuel Finkiel. Diacritik (фр.) . 02.02.2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 26.01.2019.
- ↑ Нагороди та номінації Грегуара Лепренс-Ренге на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грегуар Лепренс-Ренге |
- Грегуар Лепренс-Ренге на сайті IMDb (англ.)
- Грегуар Лепренс-Ренге на сайті AlloCiné (фр.)
|
