Грег Руседскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грег Руседскі
Громадянство  Канада
 Велика Британія
Дата народження 6 вересня 1973(1973-09-06)[1] (50 років)
Місце народження Монреаль, Квебек, Канада
Зріст 6 ft 4 in (1,93 m) см
Вага 90 кг
Інші парні турніри

Грегорі Руседскі (нар.. 6 вересня 1973, Монреаль, Квебек, Канада) — колишній британський і канадський тенісист. Посідав перше місце серед британських тенісистів в 1997, 1999 та 2006 роках, а також досяг 4-го місця в рейтингу ATP за періоди з 6 жовтня 1997 року по 12 жовтня 1997 року та з 25 травня 1998 року по 21 червня 1998 року[2].

У 1997 році був фіналістом Відкритого чемпіонату США з тенісу за що отримав нагороди BBC Sports Personal of the Year Award та премію ITV Sports Champion of the Year. Крім того, здобув 30 перемог і 13 поразок у складі команди Великої Британії на Кубку Девіса.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Грег Руседскі народився 1973 року в Монреалі (Квебек) у Канаді в родині матері-британки та батька польського та українського походження.[3] Руседскі був дуже перспективним юніором у Канаді у 1980-х роках і згодом викликав деякий гнів у Канаді, коли він вирішив прийняти британське громадянство та грати за Велику Британію в 1995 році[4] Руседскі прийняв таке рішення з «причин способу життя», зазначивши, що його дівчина, яка згодом стане його дружиною, живе в Британії.[4]

Руседскі був зі своєю дружиною Люсі Коннор з 1991 року, вони познайомилися, коли він брав участь у юніорському турнірі з тенісу, де вона була дівчиною з м'ячем.[5] Вони одружилися на римо-католицькій церемонії в абатстві Дуе в Західному Беркширі в грудні 1999 року[6]. У шлюбі народилося двоє дітей: донька в 2006 році[7] та син — у 2009 році[8].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Грег Руседскі на US Open 2004

Перший титул Руседскі в кар'єрі в одиночному розряді завоював 1993 року на Чемпіонаті Зали слави в Ньюпорті, штат Род-Айленд (США). З 22 травня 1995 року він вирішив виступати за Велику Британію, а не за Канаду, рішення, яке негативно сприйняли канадські вболівальники; було повідомлено, що натовп зустрів його «як зрадника», коли він брав участь у своєму першому Canadian Open після переходу до збірної іншої країни.[9]

Руседскі дійшов до фіналу одиночного розряду Відкритого чемпіонату США з тенісу в 1997 році, де програв Патріку Рафтеру в чотирьох сетах (незабаром після цього він досяг високого в кар'єрі 4-го місця в рейтингу в світі). Він також отримав нагороду BBC Sports Personal of the Year Award і нагороду ITV Sports Champion of the Year. У 1998 році Тім Генман затьмарив Руседскі як тенісист номер один Великої Британії. Однак Руседскі виграв Кубок Великого шлему в 1999 році.

На Відкритому чемпіонаті США з тенісу 1999 року Руседскі дійшов до четвертого раунду, де вибув з рахунком 5–7, 0–6, 7–6 (7–3), 6–4, 6–4, програвши Тодду Мартіну. Руседскі мав повну перевагу два сети й подавав на матч у третьому сеті, а потім у п'ятому сеті він вигравав з рахунком 4–1, але втратив 20 із останніх 21 очок, включаючи 18 очок поспіль.[10]

На Відкритому чемпіонаті з тенісу США 2002 року, після поразки від Піта Сампраса у третьому раунді у виснажливому п'ятисетовому матчі, Руседскі описав рух Сампраса як «на півкроку повільно» та передбачив, що Сампрас програє свій матч у четвертому раунді молодій німецькій зірці Томмі Гаасу.[11] Сампрас, однак, виграв цей турнір.

На Вімблдоні 2003 року Руседскі грав у матчі другого раунду проти Енді Роддіка. Роддік виграв перші два сети, але Руседскі виграв 5–2 у третьому сеті. Під час гри на подачі Роддіка один з глядачів голосно назвав один із ударів Роддіка довгим, через що Руседскі припинив розігрувати очко, оскільки вважав, що це дає команду суддя на лінії. Суддя вирішив, що удар був точним, тому коли Роддік наступним ударом потрапив на корт, Роддік отримав очко. Руседскі, вважаючи, що очко слід було переграти, розпочав довгу лайливу тираду на адресу судді та, так і не прийшовши в себе, програв наступні п'ять партій без відповіді, щоб вирвати перемогу в матчі. Після матчу Руседскі вибачився за свої дії. Утім до півфіналу вийшов Роддік.[12][13]

У січні 2004 року тест, зданий Руседскі, дав позитивний результат на нандролон, але на слуханні 10 березня 2004 року звинувачення з нього були зняті[14][15]

У 2005 році Руседскі зазнав поразки у другому раунді Вімблдонського турніру від Йоахіма Йоганссона зі Швеції. Пізніше того ж року він захистив свій титул на Чемпіонаті Зали слави, перемігши у фіналі Вінса Спадеа. Вперше у своїй кра'єрі тенісист успішно захистив титул і втретє виграв чемпіонат. Потім він дійшов до півфіналу на Чемпіонаті RCA в Індіанаполісі, програвши Тейлору Денту, і на турнірі Canada Masters у Монреалі, програвши Андре Агассі.

Ближче до завершення 2005 року рейтинг Руседскі піднявся до високого 30-го місця. Невдалі виступи наприкінці цього року Тімом Генманом практично дозволили Руседскі знову випередити його як номер 1 у Великій Британії. Однак поразка Руседскі в першому раунді Челленджера в Дніпропетровську в Україні, залишила його 38-м у рейтингу. Йому не вистачило лише одного місця, щоб повернути перше місце у Великій Британії. 15 травня 2006 року Руседскі нарешті повернув собі перше місце у Великій Британії, випередивши Енді Мюррея, потрапивши до третього раунду турніру Мастерс Рим. Він знову втратив перше місце в рейтингу Великої Британії після вильоту в першому раунді Вімблдонського турніру.

7 квітня 2007 року Руседскі офіційно завершив кар'єру в тенісі після того, як у партнерстві з Джеймі Мюрреєм здобув перемогу над Нідерландами в матчі Кубка Девіса в парному розряді, в результаті якого Велика Британія виграла з рахунком 3:0. Він оголосив про свою відставку одразу після перемоги під час прямого інтерв'ю із Сью Баркер на телебаченні BBC.[16] Після виходу на пенсію Руседскі продовжував займатися професійним тенісом і зараз працює в Асоціації лаун-тенісу як посол талантів і продуктивності.[17] Руседскі досяг рекорду з найшвидшою подачею зі швидкістю 149 миль на годину, поки Енді Роддік не побив його.[18][19]

24 січня 2009 року Руседскі підтвердив бажання повернутися до професійного тенісу. Однак капітан Кубка Девіса Джон Ллойд відхилив його пропозицію взяти участь у Кубку Девіса, і Руседскі не зміг взяти участь у турнірі з уайлд-кард.[20][21][22][23] Через це Грег Руседскі швидко відкликав свою заяву і досі перебуває на пенсії.

Руседскі vs. Генман[ред. | ред. код]

Руседскі у британській пресі в більшості випадків перебував у тіні слави Тіма Генмана, особливо на Вімблдонському турнірі.[24] Вони, як правило, були дуже близькі за своєю кар'єрою; обидва досягли найвищого світового рейтингу ТОП-4. Руседскі виграв 15 титулів у одиночному розряді порівняно з одинадцятьма титулами Генмана, а також дійшла до фіналу Відкритого чемпіонату США з тенісу в 1997 році, тоді як Генман ніколи не проходив далі півфіналу турніру Великого шлема. Однак Генман грав у шести півфіналах Великого шлема та ще в чотирьох чвертьфіналах, тоді як Руседскі загалом дійшов до двох чвертьфіналів Великого шлема: на US Open, де він дійшов до фіналу, і на Вімблдоні того ж року. Ні Руседскі, ні Генман ніколи не виходили до чвертьфіналу Australian Open. Генман дійшов до півфіналу Відкритого чемпіонату Франції, тоді як Руседскі так і не пройшов далі четвертого раунду на цьому турнірі.

Його рекорд Кубка Девіса в одиночному розряді був значно гіршим, ніж у Генмана. У двох ключових британських матчах Кубка Девіса на стадії плей-офф Світової групи Руседскі програв усі чотири одиночних матчі, незважаючи на домашню перевагу (проти США в 1999 році та Швеції в 2002 році). Однак у парному розряді Руседскі та Генман виграли кілька матчів Кубка Девіса, а також інших турнірів. 

Фінальний матч Руседскі на турнірах Великого шлема був проти Хенмана на US Open 2006. Хенман переміг з рахунком 7–6, 6–2, 6–3. За їхню кар'єру в очних зустрічах Генман перемагав з рахунком 8–2.

Медійна кар'єра[ред. | ред. код]

Руседскі веде активну публічну політику в ЗМІ, написавши колонки для The Sun, The Daily Mirror[25][26] та The Daily Telegraph.[27] Він також працює на британському телеканалі Eurosport, як тенісний експерт під час трансляцій Australian Open. Він також коментує та аналізує тенісні поєдинки на US Open і ATP World Tour Events для Sky Sports, а також поєдинки Вімблдонського турніру для BBC.[25] Руседскі зіграв декілька хвилин у теніс, знявшись в епізоді Міс Марпл Агати Крісті.[28] У 2008 році Грег брав участь у реаліті-шоу «Танці на льоду» та «Перемагай Зірку». Він також з'являвся в «Словниковому куточку» на ігровому шоу Channel 4 Countdown.

Фінал турніру Великого шлема[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (0–1)[ред. | ред. код]

Результат рік Чемпіонат Поверхня Суперник Оцінка
Програш 1997 рік US Open хард Австралія Патрік Рафтер 3–6, 2–6, 6–4, 5–7

Інші значні фінали[ред. | ред. код]

Кубок Великого шлема[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1–0)[ред. | ред. код]

Результат рік Місцезнаходження Поверхня Суперник Оцінка
перемога 1999 рік Мюнхен, Німеччина Хард (i) Німеччина Томмі Хаас 6–3, 6–4, 6–7 (5–7), 7–6 (7–5)

Серія Мастерс[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 2 (1–1)[ред. | ред. код]

Результат рік Турнір Поверхня Суперник Оцінка
програш 1998 рік Індіан-Веллс Мастерс Хард Чилі Марсело Ріос 3–6, 7–6 (17–15), 6–7 (4–7), 4–6
перемога 1998 рік Париж Мастерс Килим (i) США Піт Сампрас 6–4, 7–6 (7–4), 6–3

Фінали в кар'єрі[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 27 (15 титулів, 12 других місць)[ред. | ред. код]

Турніри
Турніри Великого шлема (0–1)
Кубок Великого шлема (1–0)
ATP Super 9 /
Тур ATP Мастерс 1000 (1–1)
ATP Championship Series /
ATP Міжнародний Series Gold (3–2)
ATP Міжнародний Series (10–8)
Фінал на поверхні
Хард (5–5)
Глина (0–1)
Трава (5–0)
Килим (5–6)
Фінал за місцем
Відкритий (8–6)
У приміщенні (7–6)
Результат Перемог —
Поразок 		Дата Турнір Рівень Поверхня Супротивник Рахунок
Перемога 1–0 липень 1993 Hall of Fame Open, США Світова серія Трава Аргентина Хав'єр Франа 7–5, 6–7(7–9), 7–6(7–5)
Поразка 1–1 жовтень 1993 Hong Kong Tennis Open, Китай Світова серія Килим США Майкл Чанг 6–7(5–7), 7–6(8–6), 4–6
Перемога 2–1 квітень 1995 Seoul Open, Південна Корея Світова серія Hard Німеччина Ларс Реманн 6–4, 3–1
Поразка 2–2 травень 1995 Delray Beach Open, США Світова серія Clay Австралія Тодд Вудбрідж 4–6, 2–6
Перемога 3–2 жовтень 1996 Salem Open, Китай Світова серія Килим Чехія Мартін Дамм 7–6(7–5), 6–4
Поразка 3–3 лютий 1997 Zagreb Indoors, Хорватія Світова серія Килим Хорватія Горан Іванишевич 6–7(4–7), 6–4, 6–7(6–8)
Поразка 3–4 лютий 1997 Pacific Coast Championships, США Світова серія Хард США Піт Сампрас 6–3, 0–5 ret.
Перемога 4–4 червень 1997 Nottingham Open, Велика Британія Світова серія Трава Словаччина Кароль Кучера 6–4, 7–5
Поразка 4–5 вересень 1997 US Open, США Великого Шлема Hard Австралія Патрік Рафтер 3–6, 2–6, 6–4, 5–7
Перемога 5–5 жовтень 1997 Swiss Indoors, Швейцарія Світова серія Килим Австралія Марк Філіппуссіс 6–3, 7–6(8–6), 7–6(7–3)
Поразка 5–6 жовтень 1997 Vienna Open, Австрія Champ. Series Килим Хорватія Горан Іванишевич 6–4, 7–6(7–4), 6–7(4–7), 2–6, 3–6
Поразка 5–7 лютий 1998 Zagreb Indoors, Хорватія Світова серія Килим Хорватія Горан Іванишевич 6–7(3–7), 6–7(5–7)
Перемога 6–7 лютий 1998 ECC Antwerp, Бельгія Champ. Series Хард Швейцарія Марк Россе 7–6(7–3), 3–6, 6–1, 6–4
Поразка 6–8 березень 1998 Мастерс Індіан-Веллс, США Super 9 Хард Чилі Марсело Ріос 3–6, 7–6(17–15), 6–7(4–7), 4–6
Поразка 6–9 жовтень 1998 Grand Prix de Tennis de Toulouse, Франція Світова серія Хард Нідерланди Ян Сімерінк 4–6, 4–6
Перемога 7–9 листопад 1998 Paris Masters, Франція Super 9 Килим США Піт Сампрас 6–4, 7–6(7–4), 6–3
Поразка 7–10 лютий 1999 London Indoor, Велика Британія Champ. Series Килим Нідерланди Ріхард Крайчек 6–7(6–8), 7–6(7–5), 5–7
Поразка 7–11 серпень 1999 U.S. Pro Tennis Championships, США Світова серія Хард Росія Марат Сафін 4–6, 6–7(11–13)
Перемога 8–11 жовтень 1999 Кубок Великого шлему, Німеччина Кубок Великого шлема Килим Німеччина Томмі Гаас 6–3, 6–4, 6–7(5–7), 7–6(7–5)
Перемога 9–11 жовтень 1999 Vienna Open, Австрія Champ. Series Килим Німеччина Ніколас Кіфер 6–7(5–7), 2–6, 6–3, 7–5, 6–4
Перемога 10–11 березень 2001 Pacific Coast Championships, США Міжнародний Хард США Андре Агассі 6–3, 6–4
Перемога 11–11 січень 2002 Auckland Open, Нова Зеландія Міжнародний Hard Франція Жером Гольмар 6–7(0–7), 6–4, 7–5
Перемога 12–11 серпень 2002 Indianapolis Tennis Championships, США Intl. Gold Hard Іспанія Фелікс Ботелла 6–7(6–8), 6–4, 6–4
Перемога 13–11 червень 2003 Nottingham Open, UK (2) Міжнародний Трава США Марді Фіш 6–3, 6–2
Перемога 14–11 липень 2004 Hall of Fame Open, США (2) Міжнародний Трава Німеччина Александер Попп 7–6(7–5), 7–6(7–2)
Поразка 14–12 жовтень 2004 Кубок Кремля, Росія Міжнародний Килим Росія Микола Давиденко 6–3, 3–6, 5–7
Перемога 15–12 липень 2005 Hall of Fame Open, США (3) Міжнародний Трава США Вінс Спейдія 7–6(7–3), 2–6, 6–4

Парний розряд: 5 (3 титули, 2 друге місце)[ред. | ред. код]

Турніри
Турніри Великого шлема (0–0)
ATP Super 9 /
Серія ATP Masters (0–0)
Серія чемпіонату ATP /
ATP Міжнародний Series Gold (1–0)
ATP Championship Series /
ATP Міжнародний Series (2–2)
Фінал на поверхні
Хард (0–0)
Глина (1–0)
Трава (1–0)
Килим (1–2)
Фінал за місцем
Відкритий (2–0)
Приміщення (1–2)
Результат Перемог —
Поразок 		Дата Турнір Рівень Поверхня Партнер Опоненти Рахунок
перемога 1–0 Липень 1994 Зал слави відкритий, США Світова серія Трава Австрія Алекс Антоніч США Кент Кіннієр
США Девід Вітон 		6–4, 3–6, 6–4
Поразка 1–1 Жовтень 1994 Vienna Open, Австрія Світова серія Килим (i) Австрія Алекс Антонич США Майк Бауер
Чехія Девід Рикл 		6–7, 4–6
Поразка 1–2 березень 1995 Copenhagen Open, Данія Світова серія Килим (i) Франція Гійом Рау США Марк Кейл
Швеція Петер Нюборґ 		7–6, 4–6, 6–7
перемога 2–2 Вересень 1996 Борнмут Інтернешнл, Велика Британія Світова серія глина Німеччина Марк-Кевін Гелльнер Франція Родольф Жільбер
Португалія Нуно Маркес 		6–3, 7–6
перемога 3–2 Лютий 1999 London Indoor, Велика Британія чемпіон Серія Килим (i) Велика Британія Тім Генман Зімбабве Байрон Блек
ПАР Вейн Феррейра 		6–3, 7–6 (8–6)

Хронологія виконання одиночних виступів[ред. | ред. код]

Країна


Турнір
 Канада КанадаВелика Британія Велика Британія РАЗОМ
1992 1993 1994 19952 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 SR W–L Win %
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії A A 1R 3R 1R 1R 3R 2R A 4R 3R A 1R 2R A 0 / 10 11–10 47.62
Відкритий чемпіонат Франції A A 3R A 2R 1R 1R 4R 1R 2R A 1R 1R 1R 1R 0 / 11 7–11 38.89
Вімблдон Q3 1R 2R 4R 2R QF 1R 4R 1R 4R 4R 2R 2R 2R 1R 0 / 14 21–14 60.00
Відкритий чемпіонат США Q1 A 1R 1R 1R F 3R 4R 2R 3R 3R 1R 1R 1R 1R 0 / 13 16–13 55.17
Перемоги — поразки 0–0 0–1 3–4 5–3 2–4 10–4 4–4 10–4 1–3 9–4 7–3 1–3 1–4 2–4 0–3 0 / 48 55–48 54.37
Фінал ATP
Tennis Masters Cup Не пройшов кваліфікацію RR RR Не пройшов кваліфікацію 0 / 2 2–2 50.00
Кубок Великого шлему Не пройшов кваліфікацію SF DNQ W Не проведено 1 / 2 6–1 85.71
Тур ATP Мастерс 1000
Мастерс Індіан-Веллс A 1R 1R A 1R A F 3R 2R 1R 2R A A 2R 1R 0 / 10 9–10 47.37
Відкритий чемпіонат Маямі A A 1R A 2R A 4R 4R 4R 2R 2R A A 2R 2R 0 / 9 11–9 55.00
Мастерс Монте-Карло A A A A A A 2R 2R 1R 1R A A A 1R 1R 0 / 6 0–6 0.00
Hamburg Masters A A 1R A A A 3R 1R A 1R A A A 2R 1R 0 / 6 2–6 25.00
Мастерс Рим A A 1R A 1R 1R 1R 2R 1R 2R 1R A A 1R 3R 0 / 10 4–10 28.57
Мастерс Канада 3R 2R 1R 1R A A A A A 1R 1R 2R A SF 1R 0 / 9 8–9 47.06
Мастерс Цинциннаті A A 2R 2R 2R 1R A A A QF 2R 2R 3R 2R 1R 0 / 10 11–10 52.38
Мастерс Мадрид1 A A A 2R 2R 2R QF SF QF 1R A A A 1R A 0 / 8 9–8 52.94
Paris Masters A A A A A QF W 2R 1R 1R A A A 2R A 1 / 6 8–5 61.54
Перемоги — поразки 2–1 1–2 1–6 2–3 3–5 2–4 14–6 7–7 6–6 5–9 3–5 2–2 2–1 9–9 3–7 1 / 74 62–73 45.93
Статистика за кар'єру
Титули — Фінали 0–0 1–2 0–0 1–2 1–1 2–6 2–5 2–4 0–0 1–1 2–2 1–1 1–2 1–1 0–0 15 / 27 15–12 55.56
Рейтинг на кінець року 161 50 114 37 48 6 9 13 69 31 31 119 46 37 191

1 Цей захід проходив у Стокгольмі до 1994 року, Ессені у 1995 році та Штутгарті з 1996 до 2001 року.

2 Руседскі отримав британське громадянство в травні 1995 року і виступав за Великобританію з 22 травня 1995 року.

Топ-10 перемог[ред. | ред. код]

Сезон 1992 рік 1993 рік 1994 рік 1995 рік 1996 рік 1997 рік 1998 рік 1999 рік 2000 рік 2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік 2006 рік Всього
Перемоги 0 2 0 0 1 3 6 3 2 5 5 0 1 0 1 29
№ Гравець «Сіяний»
під № 		Турнір, країна Поверхня Раунд Рахунок RR
1993
1. Нідерланди Ріхард Крайчек 10 Tokyo Indoor, Японія Килим 3R 6–4, 6–7(4–7), 7–6(7–2) 130
2. США Майкл Чанг 7 Tokyo Indoor, Японія Килим QF 4–6, 6–3, 7–6(8–6) 130
1996
3. ПАР Вейн Феррейра 10 Stockholm Open, Швеція Хард 1R 6–3, 3–6, 6–3 53
1997
4. Швеція Томас Енквіст 10 Zagreb Indoors, Хорватія Килим SF 6–4, 6–4 56
5. США Майкл Чанг 4 San Jose, США Хард QF 7–6(7–4), 6–4 39
6. Росія Євген Кафельников 4 Кубок Великого шлему, Мюнхен, Німеччина Килим QF 6–7(5–7), 6–3, 6–1 10
1998
7. Росія Євген Кафельников 9 Vienna Open, Австрія Килим 1R 6–3, 3–6, 7–6(7–3) 17
8. Австралія Патрік Рафтер 2 Vienna Open, Австрія Килим QF 6–3, 7–6(7–3) 17
9. Австралія Патрік Рафтер 3 Stuttgart Indoor, Німеччина Хард 3R 7–6(7–4), 6–7(5–7), 6–4 13
10. Росія Євген Кафельников 8 Париж Мастерс, Франція Килим SF 6–3, 4–6, 6–4 13
11. США Піт Сампрас 1 Париж Мастерс, Франція Килим F 6–4, 7–6(7–4), 6–3 13
12. Велика Британія Тім Генман 9 Фінал ATP, Гоновер, Німеччинна Хард RR 6–2, 6–4 11
1999
13. Бразилія Густаво Куертен 5 Grand Slam Cup, Мюнхен Хард 1R 6–3, 3–6, 6–3 6
14. Росія Євген Кафельников 2 Grand Slam Cup, Мюнхен Хард QF 7–5, 7–6(8–6) 6
15. США Тодд Мартін 4 Stuttgart Indoor, Німеччина Хард QF 4–6, 7–6(12–10), 6–4 6
2000
16. Росія Євген Кафельников 7 Vienna Open, Австрія Хард 1R 6–4, 6–7(3–7), 6–3 44
17. Росія Марат Сафін 2 Stuttgart Indoor, Німеччина Хард 3R 7–6(7–2), 6–4 89
2001
18. Бразилія Густаво Куертен 1 Відкритий чемпіонат Австралії, Мельбурн Хард 2R 4–6, 6–4, 6–3, 2–6, 9–7 65
19. Росія Марат Сафін 1 Milan Indoor, Італія Килим QF 6–0, 7–6(7–5) 52
20. Австралія Ллейтон Г'юїтт 6 Сан Хосе, США Хард QF 5–7, 6–1, 6–4 58
21. США Андре Агассі 4 Сан Хосе, США Хард F 6–3, 6–4 58
22. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 4 Вімблдон, Лондон Трава 3R 6–1, 6–4, 6–4 40
2002
23. Швеція Томас Юганссон 10 Marseille, France Хард 1R 6–4, 3–6, 6–3 30
24. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 4 Мастерс Індіан-Веллс, США Хард 1R 6–4, 6–3 38
25. Росія Марат Сафін 2 Мастерс Цинциннаті, США Хард 1R 7–6(9–7), 6–2 38
26. Австралія Ллейтон Г'юїтт 1 Indianapolis Championships, США Хард 3R 7–6(7–3), 6–4 41
27. Німеччина Томмі Гаас 3 Indianapolis Championships, США Хард SF 3–6, 6–3, 6–3 41
2004
28. Аргентина Гастон Гаудіо 9 Мастерс Цинциннаті, ЧГА Хард 2R 4–6, 7–6(7–3), 6–4 96
2006
29. Іспанія Томмі Робредо 10 Мастерс Рим, Італія Clay 1R 5–7, 6–3, 6–4 45

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ATP website
  2. ↑ Greg Rusedski: Player Profile. atpworldtour.com. Процитовано 13 червня 2014.
  3. ↑ Sport's League of Nations. BBC Sport. 19 березня 2001.
  4. ↑ а б Rusedski Plays for England. The Canadian Encyclopedia. 21 березня 2014. Процитовано 17 серпня 2019.
  5. ↑ Greg Rusedski's career in pictures. BBC Sport. 7 квітня 2007.
  6. ↑ Rusedski weds sweetheart Lucy. BBC Sport. 4 грудня 1999.
  7. ↑ Rusedski delighted with new baby. BBC Sport. 27 січня 2006.
  8. ↑ Greg Rusedski in second baby joy. Confetti. 6 жовтня 2009. Архів оригіналу за 19 July 2011. Процитовано 1 вересня 2010.
  9. ↑ Canadians give Rusedski a rough reception. Independent. 26 липня 1995.
  10. ↑ Martin's Rally is Stunner in 5 Sets : U.S. Open: After two-set deficit, he comes back and finishes by winning 20 of last 21 points. Hingis, Venus Williams breeze. Los Angeles Times. 8 вересня 1999.
  11. ↑ People. Guardian. 9 січня 2008.
  12. ↑ Roddick ends Rusedski dream. BBC News. 25 червня 2003.
  13. ↑ Rusedski fined for outburst. BBC Sport. 26 червня 2003.
  14. ↑ Rusedski fails drugs test. BBC Sport. 9 січня 2004.
  15. ↑ Rusedski cleared. BBC Sport. 10 березня 2004.
  16. ↑ Rusedski retires after GB victory. BBC Sport. 7 квітня 2007.
  17. ↑ Davis Cup: LTA deny Greg Rusedski poised to replace John Lloyd as Great Britain captain. Telegraph. 8 березня 2010.
  18. ↑ Newsweek Champions Cup – Interview with Greg Rusedski. ASAP Sports Inc. 14 березня 1998.
  19. ↑ Roddick clocks record 150-mph serves. USA Today. 7 лютого 2004.
  20. ↑ Rusedski confirms surprise comeback. Guardian. 24 січня 2009.
  21. ↑ John Lloyd snubs Greg Rusedski return. Times. 25 січня 2009. Архів оригіналу за 2 February 2017.
  22. ↑ Rusedski comeback on ice as he struggles for wildcards. Guardian. 12 лютого 2009.
  23. ↑ Rusedski plans surprise comeback. BBC Sport. 24 січня 2009.
  24. ↑ Greg Rusedski profile. BBC Sport. 10 березня 2004.
  25. ↑ а б Greg Rusedski bio. ATP. Процитовано 5 липня 2013.
  26. ↑ All articles by Greg Rusedski - journalisted.com. journalisted.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  27. ↑ Rusedski, Greg (28 лютого 2016). Greg Rusedski: 'I believe in the integrity of tennis. It's time to name names'. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 23 жовтня 2017.
  28. ↑ Agatha Christie's Marple Series 3 - 4 Towards Zero. Radio Times. Процитовано 19 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грег_Руседскі&oldid=41806368