Греко-католицька семінарія в Загребі
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Греко-католицька семінарія в Загребі | |
| Дата створення / заснування | 1681 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Хорватія |
| Місце розташування | Загреб |
Греко-католицька семінарія в Загребі є центральним навчальним закладом Крижевської єпархії та найстарішою установою Греко-Католицької Церкви в Хорватії, що походить від Марчанського вікаріату. Ця греко-католицька семінарія є однією з найстаріших католицьких семінарій (seminarium maius) східного обряду у світі.
Історія[ред. | ред. код]
Греко-католицьку семінарію в Загребі на Горньому граді заснував у 1681 році єпископ Павао Зорчич з Марчі, який купив будинок у знатної родини Патачичів і переобладнав його на семінарію, де також була каплиця для богослужінь.[1] Від початку в семінарії жили і виховувалися не тільки семінаристи, а й кандидати до священства.
У 1766 році семінарія сильно постраждала від пожежі. Збереглася лише партерна кімната у східній частині, нині — хол. З 1768 по 1774 рік єпископ Базилій Божичкович (1759—1785) з нуля збудував нову двоповерхову будівлю.[2] Тут також містилася каплиця св. Василія Великого на місці сьогоднішнього співкатедрального собору. Видатним ректором цієї епохи був Атанасій Гвозданович, який пізніше був ректором Королівської греко-католицької семінарії у Відні (Барбареум).
У 1828 році, за часів єпископа Крижевича Костянтина Станіча (1814—1830), північна частина семінарії була добудована, а церква св. Василія Великого, освячений у 1830 році. Греко-католицька семінарія брала активну участь у хорватському національному відродженні.[3] Видатними ректорами цієї епохи були Тадія Смічиклас і Антон Франкі.[4]
Під час великого землетрусу в Загребі в 1880 році семінарія і церква св. Василія Великого дуже постраждали. Єпископ Ілія Хранілович (1850—1889) відбудовує семінарію і будує нову церкву св. Кирила і Мефодія за планами Германа Болле. Ректор Андрій Сегеді вперше поклав Божественну Літургію на музику жумберацького народного мотиву.
Наприкінці 20-го століття було добудовано західний корпус і проведено капітальний ремонт семінарії та співкатедри св. Кирила і Мефодія.[5] Семінарія сильно постраждала під час Великого землетрусу в Загребі в 2020 році і була тимчасово закрита на капітальний ремонт.
Ректори[ред. | ред. код]
- Джуро Гермінікович (1688 р -?)
- П. Теодор Страгінич ЧСВВ (бл. 1700 р.)
- Гргур Югович (1702 р -?)
- Франьо Новак (1710 р -?)
- Теофіл Пашич, ЧСВВ (1738—1739 рр.)
- Симеон Буліч (1742 р -?)
- Ігнацій Латкович (1772—1776 рр.)
- Атаназіє Гвозданович, ЧСВВ (1776—1779 рр.)
- Сильвестр Бубанович, ЧСВВ (1780—1781 рр.)
- Янко Раякович (1781—1782 рр.)
- Костянтин Станіч (1782—1785 рр.)
- Антун Тумара (1800—1807 рр.)
- Томо Чучіч (мирянин, 1794—1796 рр.)
- Габре Смічиклас (1809—1810 рр.)
- Костянтин Потуричич (1810—1812 рр.)
- Симеон Чучич (1812—1821 рр.)
- Базиліє Божичкович (1830—1831 рр.)
- Нікола Маліч (1831—1837 рр.)
- Янко Голеш (1837—1846 рр.)
- Янко Предович (1846—1849 рр.)
- доктор філософії Петар Стіч (1849—1851 рр.)
- Павао Братель (1851—1860 рр.)
- Базиліє Потуричич (1860—1861 рр.)
- Марко Станіч (1861—1866 рр.)
- Томо Відович (1866—1871 рр.)
- проф. Габро Смічиклас (1871—1877 рр.)
- зг. проф. доктор філософії Тадія Смічіклас (1877—1882 рр.)
- Володимир Лабош (1882—1885 рр.)
- проф. доктор філософії Антон Франки (1885—1891 рр.)
- Андрія Сегеді (1891—1897 рр.)
- доктор філософії Дане Шаятович (1897—1902 рр.)
- вл. д-р. Діонізій Няраді (1902—1914 рр.)
- доктор філософії Томо Северович (1914—1924 рр.)
- доктор філософії Іван Вишошевич ЧСВВ (1924—1956 рр.)
- Іван Крстітель Павкович (1956—1990 рр.)
- вл. Нікола Кекіч (1990—2019 рр.)
- доктор філософії Роберт Рапленович (2019—2020 рр.)
- Даніель Вранешич (2020 -)
Галерея[ред. | ред. код]
-
Греко-католицька семінарія в Загребі в 1920-х роках -
Єпископ Діонізій Ньяраді, ректор Вішошевич (ліворуч від єпископа) та учні греко-католицької семінарії в Загребі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nikola Kekić. Pavao Zorčić – Utemeljitelj grkokatoličkog sjemeništa. Žumberački krijes (1981.): 333—338.
- ↑ Nikola Kekić. Bazilije Božičković – Graditelj današnjeg grkokatoličkog sjemeništa. Žumberački krijes (1981.): 338—348.
- ↑ Smičiklas, Marija (s. Irena) (1971.). Malo ilirsko gnijezdo: Ilirsko društvo mladeži Grčkokatoličkog sjemeništa u Zagrebu. Zagreb: vlast. nakl.
- ↑ Nikola Kekić. Tadija Smičiklas i Grkokatoličko sjemenište. Zbornik Odsjeka za povijesne znanosti Zavoda za povijesne i društvene znanosti Hrvatske akademije znanosti i umjetnosti. 18 (2000.): 17—25.
- ↑ Prijić, Sonja (2020.). Povijest i obnova sklopa Grkokatoličkog Sjemeništa i crkve sv. Ćirila i Metoda na Gornjem Gradu u Zagrebu. Zagreb: Diplomski rad na Odsjeku za povijest umjetnosti Sveučilišta u Zagrebu.