Грета Кнутсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грета Кнутсон

Народження 10 листопада 1899(1899-11-10)[1][2][…]
Стокгольм, Швеція[4]
Смерть 6 березня 1983(1983-03-06)[1][2][…] (83 роки)
  XV округ Парижа, Париж[4]
Країна  Швеція[6][7]
 Франція
Навчання Carl Wilhelmson Art Schoold
Діяльність письменниця, художниця, перекладачка, поетка, есеїстка, художня критикиня
Роки творчості 1919[8] — 1983[8]
У шлюбі з Трістан Тцара
Діти Christophe Tzarad
Роботи в колекції Національний музей Швеції
CMNS: Грета Кнутсон у Вікісховищі

Грета Кнутсон або Кнутсон-Тцара (також відома як Грета Кнутсон; (10 листопада 1899(1899-11-10), Стокгольм — 6 березня 1983(1983-03-06), XV округ Парижа) — шведська художниця-модерністка, мистецтвознавець, авторка оповідань і поетеса. Учениця Андре Лоте, який прийняв абстракцію, кубізм і сюрреалізм, також була цікавилася феноменологією - напрямом філософських досліджень. Дружина румунського письменника і співзасновника дадаїзму Трістана Тцари.

Біографія[ред. | ред. код]

Грета Кнутсон народилася в заможній родині в 1899 році і вільно володіла кількома іноземними мовами.[9] Вона навчалася в Академії образотворчих мистецтв імені Карла Вільгельмсона протягом одного року,[9] потім навчалася в Kungliga Konsthögskolan і оселилася в Парижі у Франції на початку 1920-х років. Саме там Грета почала відвідувати студію Андре Лоте і стала його ученицею[10]. З часом вона починає постійно жити в Парижі, а до Швеції поверталася лише зрідка. Її цікавили кубізм, сюрреалізм та абстракція як художні концепції[11]. Її цікавила зміна мистецтва від реального світу навколо нас до сюрреалістичного світу несвідомого. Також у Франції Грета Кнутсон зустріла Трістана Тцару, як повідомляється, у 1924 році. Вона вийшла за нього заміж 8 серпня 1925 року. У пари 15 березня 1927 року в Неї-сюр-Сені народився син Крістоф[12].

У 1925 році Кнутсон успадкувала велике багатство.[13] На кошти зі свого спадку Тцара побудувала сімейну резиденцію на Монмартрі, яку проєктував архітектор Адольф Лоос (колишній діяч модерністського руху у Відні). Будинок перетворився на соціальне місце для інших сюрреалістів.[14] Вона частково модифікувала конструкцію, щоб розмістити тут особисту студію, яку Лоос не передбачив у своєму варіанті проєкту.[12]

Кнутсон прийняла сюрреалізм у 1930-х роках. Однак вона і Трістан Тцара розлучилися в 1937 році (лише 25 жовтня 1942 року вони офіційно оголосили про розлучення). Під час війни у Грети Кнутсон зав'язався роман з французьким поетом і лідером Руху Опору Рене Шаром.[9] Кнутсон написала кілька портретів Шара.[14] Вона також порвала з сюрреалізмом, переслідуючи свій інтерес до феноменології, і зокрема до філософів Едмунда Гуссерля[10] і Мартіна Гайдеггера[15]. Наприкінці 1930-х років Грета намалювала портрет швейцарського скульптора Альберто Джакометті. Пізніше вона розповіла, що її модель зізналася їй, що його запозичення з африканського мистецтва, хоча і обговорювалися критиками, були лише випадковими і пов'язані з тим, що примітивізм був у моді.

Кнутсон був продуктивним письменником, публікуючи нариси мистецтвознавчої критики і, лише спорадично, вірші. Вона писала як шведською, так і французькою мовами.[9] Наприкінці свого життя Грета Кнутсон також писала повісті та фрагменти віршів прозою. Разом з поетом Гуннаром Екелефом вона перекладала твори шведської літератури французькою[11], але її власні поезії так і не були видані як окрема книга за її життя.[10]

«Історія про стежину на скелі / Буде стежкою, що лиже кам'яну плиту / Піднесе руку до заліза / Стежка до розбитого ґанку притулку переслідуваних / Настала ніч ранок / назустріч ніжній отарі й човна, що спить / навпроти храму на березі річки.», уривок її вірша, перекладеного з французької, який спочатку був у Le Surrealisme ASDLR.[10] Вона також мала кілька персональних художніх виставок, зокрема в Парижі в 1929 році та в Стокгольмі в 1932 році[9].

Грета Кнутсон покінчила життя самогубством у Парижі в 1983 році[9].

Спадщина[ред. | ред. код]

Францомовні вірші Грети Кнутсон були перекладені шведською поетом Лассе Седербергом. Також творчість Грети Кнутсона та її чоловіка вивчав історик мистецтва Сесілії Сьогольм. Седерберг, Шехольм, актор Крістіан Фекс і письменник Йонас Еллерстрьом брали участь у заході «Мадам Тцара?», який відбувся в Румунському культурному інституті в Стокгольмі в жовтні 2007 року[11].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Greta Knutson — 2008.
  3. ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
  4. ↑ а б свідоцтво про смерть
  5. ↑ KulturNav — 2015.
  6. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  7. ↑ LIBRIS — 2012.
  8. ↑ а б RKDartists
  9. ↑ а б в г д е Knutson-Tzara, Greta. Nordic Women's Literature (брит.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2022.
  10. ↑ а б в г «Greta Knutson», in Penelope Rosemont, Surrealist Women, Continuum International Publishing Group, London & New York, 1998, p.69. ISBN 0-485-30088-5
  11. ↑ а б в Madame Tzara? Greta Knutson şi Tristan Tzara (3 жовтня 2007). 3 березня 2016. {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка), at the Romanian Cultural Institute in Stockholm; retrieved May 2, 2008
  12. ↑ а б . 15 вересня 2008 https://web.archive.org/web/20080915053946/http://melusine.univ-paris3.fr/Association/Conrad.htm. {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка), at the University of Paris III: Sorbonne Nouvelle Center for the Study of Surrealism [Архівовано 2008-03-27 у Wayback Machine.]; retrieved May 2, 2008
  13. ↑ Cooke, Rachel. ProQuest Ebook Central. doi:10.5260/cca.199425. Процитовано 20 квітня 2021.
  14. ↑ а б Piette, Adam (March 2006). The Yale Anthology of Twentieth-Century French Poetry, edited by Mary Ann Caws. Translation and Literature. 15 (1): 136—142. doi:10.3366/tal.2006.0012. ISSN 0968-1361.
  15. ↑ Daniele Leclair, René Char. Là où brûle la poésie, Edition Aden, Paris, 2007, p.108-110. ISBN 978-2-84840-091-4

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грета_Кнутсон&oldid=37560015