Грет Мостні
| Грет Мостні | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
17 вересня 1914[1] Лінц, Ерцгерцогство Австрії над Енсd, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
| Померла |
15 грудня 1991[1] (77 років) Сантьяго, Чилі ·злоякісна пухлина[1] |
| Країна |
 Австрія Чилі Долитавщина |
| Місце проживання |
Лінц[1] Відень[1] Відень[1] Відень[1] |
| Діяльність | антрополог, археолог, етнолог, дослідниця доісторичної епохи, музеєзнавиця |
| Alma mater | Віденський університет (1938)[1], Брюссельський вільний університет[d] (1939)[1] і BG Körnerschule, Linzd (24 червня 1933)[1] |
| Вчителі | Wilhelm Czermakd[1], Camillo Praschnikerd[1] і Viktor Christiand[1] |
| Знання мов | іспанська[2] |
| Заклад | Chilean National Museum of Natural Historyd[1], Державний Університет Мілана[1] і Sforza Castle Civic Museumsd[1] |
| Посада | директор музеюd |
| Конфесія | католицтво[1] |
| У шлюбі з | Juan Gómez Millasd[1] |
| Автограф |
 |
Грет Мостні (нім. Grete Mostny Glaser; 17 вересня 1914, Лінц, Австро-Угорщина — 15 грудня 1991, Сантьяго, Чилі) — чилійська вчена-антрополог австрійського походження[3]. Проводила археологічні дослідження для Чилійського національного музею природничої історії (англ. Chilean National Museum of Natural History).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 17 вересня 1914 року в Лінці, Австро-Угорщина.
Закінчила Віденський університет, де працювала над написанням дисертації про одяг Стародавнього Єгипту, але в 1937 році, внаслідок фашистської окупації, виїхала з Відня. Дисертацію все ж закінчила і захистила, отримавши докторський ступінь, вже в Брюсселі, Бельгія, в 1939 році. Переїхала з матір'ю і братом в Чилі, де утворилася велика німецька громада німців та австрійців.
Проводила археологічні дослідження в єгипетських містах Луксор і Каїр. Також провела низку археологічних досліджень в Південній Америці.
Наприкінці Другої світової війни була запрошена назад до Австрії, але вважала за краще стати чилійською громадянкою, і в 1946 році Грет стала громадянкою Чилі.
У 1954 році Грет Мостні брала участь в доставці до Чилійського національного музею останків (мумії) дитини, знайдених на горі Серро-Ель-Пломо[4], принесеної в жертву інками — мумія Пломо[5].
З 1964 по 1982 рік Г. Мостні очолювала Чилійський національний музей природничої історії в Сантьяго, змінивши на цій посаді чилійського вченого-палеонтолога Humberto Fuenzalida Villegas (1904—1966).
Померла від раку 15 грудня 1991 року в Сантьяго.
Пам'ять[ред. | ред. код]
У Віденському університеті зберігаються документи, які стосуються Грети Мостні як жертви нацизму. Також на історико-культурному факультеті університету, починаючи з 2013 року, кращим студентам вручається премія ім. Г. Мостні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Kniefacz K., Posch H. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 621–631. — ISBN 978-3-205-20238-7 — doi:10.7767/9783205205883
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ A 100 años del nacimiento de Grete Mostny [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Гора Серро-эль-Пломо
- ↑ Центр Чили: край вулканов и прекрасных озёр. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Grete (Margarete) Mostny (Mostny Glaser) [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- GRETE MOSTNY GLASER Y EL MUSEO NACIONAL DE HISTORIA NATURAL DE CHILE (1914—1991) (англ.)
- Grete Mostny (1914—1991) [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
