Григор'єв Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Якович Григор'єв
Народження 20 травня 1924(1924-05-20)
Новоолександрівка,
Баштанський район
Миколаївська область
Смерть 1998(1998)
місто Тула,
СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Роки служби 1941—1947
Звання лейтенант
Формування 60-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Іва́н Я́кович Григо́р'єв (нар. 20 травня 1924 — пом. 1998) — учасник Другої світової війни, командир взводу, лейтенант, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 травня 1924 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області.

Виховувався у Миколаївському дитячому будинку, навчався в училищі Чорноморського суднобудівного заводу, де потім і працював.

З евакуйованим підприємством в серпні 1941 виїхав у Сталінград і там до 15 серпня працював на заводі.

У серпні 1941 року призваний до лав Радянської Армії. Під час війни закінчив прискорений курс офіцерського училища в Барнаулі

Особливо відзначився під час прориву ворожої оборони з магнушевського плацдарму на лівому березі Вісли 14 січня 1945 року. Командир взводу 45-мм гармат 180-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту лейтенант І. Я. Григор'єв вміло і своєчасно підтримав вогнем наступ піхоти. Після того, як обслуга однієї з гармат вийшла з ладу, особисто вів артилерійський вогонь і знищив 3 ворожих кулемети. Отримав важке поранення.

У 1947 році вийшов у запас. Працював у органах МВС СРСР.

Помер у 1998 році в місті Тула.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року лейтенанту Григор'єву Івану Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Також нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. — С. 97—98. (рос.)
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. — 416 с.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
  • Плясков Л. А. Наш Черноморский. 1897—1987 / Л. А. Плясков, Л. М. Кучеренко. — Москва: Мысль, 1989. — 381 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Григорьев Иван Яковлевич [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Григор'єв Іван Якович. // Сайт «Герои страны» (рос.).