Григоров Федір Вікторович
Григоров Федір Вікторович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
2 квітня 1978 (46 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (2001) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Стороженко Микола Андрійович і Гуйда Михайло Євгенович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Батько | Григоров Віктор Федорович | |||
Мати | Григорова Наталія Олексіївна | |||
Брати, сестри | Григоров Олексій Вікторович | |||
|
Федір Вікторович Гри́горов (нар. 2 квітня 1978, Київ) — український художник-монументаліст; член Національної спілки художників України з 2002 року. Син художників Віктора та Наталії Григорових, брат Олексія Григорова, онук скульптора Олексія Олійника та художниці Ніни Волкової.
З біографії[ред. | ред. код]
Народився 2 квітня 1978 року в місті Києві. 2001 року закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, де навчався зокрема у Михайла Гуйди, Миколи Стороженка.
Творчість[ред. | ред. код]
Працює в галузі монументально-декоративного, храмового мистецтва. Серед робіт:
- «Первосвященник Мельхіседек», «Євангеліст Іоан» (обидва — 1998; для церкви Успіння Пресвятої Богородиці на Подолі у Києві);
- «Свята Цілителька Маріам», «Серафими», «Святий Федір Студит» (усі — 1999; для Михайлівського Золотоверхого собору);
- «Святий Захарій», «Святий Мойсей» (обидва — 2000; східний фасад Успенського собору);
- «Святий Фантін Чудотворець» (2000);
- «Княгиня Ольга та князі Ярослав і Володимир» (2001);
- живопис «Судак. Генуезька фортеця» (2001; зал очікування Київського залізничного вокзалу);
- вітраж «Київ» (2001);
- дві ікони для Андріївського іконостаса в Успенському соборі (2002—2003).
Література[ред. | ред. код]
- Н. І. Велігоцька. Григоров Федір Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.