Григорій Кметь
| Слуга Божий Григорій Кметь | |
|---|---|
| Кметь Григорій Миколайович | |
| Народився |
1894 Чернихів, Зборівський район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер |
29 червня 1941 Тернопіль, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР.svg){kind=small} Польська Республіка.svg){kind=small} Українська РСР |
| Національність | українець |
| Місце проживання | с. Чернихів |
| Діяльність | Дяк |
| Посада | дяк церкви в с. Чернихів |
| Військове звання |
 Вістун (капрал) |
| Термін | 1928 —1941 |
| Конфесія | Українська греко-католицька церква |
| Рід | Кметі |
| Батько | Микола |
| Мати | Теодозія |
| Родичі | брати Андрій і Василь |
| У шлюбі з | Софія Швед |
| Діти | Володимир, Роман, Люба, Ірина |
Григорій Кметь (1894, Чернихів — 29 червня 1941, Тернопіль) — український церковний і культурний діяч, військовик УСС і УГА, керівник хору і дяк в с. Чернихів, жертва радянських репресій. Слуга Божий.
Життєис[ред. | ред. код]
Народився 1894 року в с. Чернихів Тернопільського повіту (нині Тернопільський район Тернопільської області) в бідній селянській сім'ї Миколи Кметя і його дружини Теодозії. Мав братів Андрія і Василя. Закінчив чотири класи народної школи в рідному селі. У 1914 році вступив у ряди Українських Січових Стрільців (станом на 1 червня 1916 року був у званні вістуна 2 сотні 1 полку УСС[1]), а в листопаді 1918 року вступив добровольцем до Української Галицької Армії. Повернувшись з війни, одружився із Софією Швед, уродженкою с. Пісочна (нині Миколаївський район Львівської області). Подружжя виховувало чотирьох дітей: Романа, Володимира, Любу та Ірину[2]. Вступив у Львівську дяківсько-регентську школу, яку закінчив у 1928 році і став керівником церковного хору в рідному селі. Брав активну участь у діяльності «Просвіти» та інших товариств. Член редакційної колегії історико-етнографічного нарису Якова Косовського «Село Чернихів»[3].
6 червня 1941 року заарештований Великоглибочицьким РВ НКВС. Перед приходом німців 29 червня 1941 року був розстріляний у Тернопільській тюрмі. 27 січня 1949 року справа Григорія Миколайовича Кметя, заведена КДБ Тернопільської області, була закрита за відсутністю складу злочину, і він повністю реабілітований посмертно[4].
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення дяка Григорія Кметя до лику блаженних[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Головин Б. Мужній регент із Чернихова… — С. 5
- ↑ Головин Б. Кметь Григорій Миколайович… — С. 284.
- ↑ Розіп'ятий ... на дверях тюремної камери. (Автор: Грицай Дарія) - Vox populi. Всеукраїнський часопис для розумних та небайдужих. www.vox-populi.com.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ “Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру”. risu.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 1 червня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Головин Б. Кметь Григорій Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 284. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Головин Б. Мужній регент із Чернихова // Божий сіяч, вересень 2002. — С. 5.
- Кметь Григорій Миколайович [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга друга / упор. Бажан О. Г., Гасай Є. О., Гуцал П. З. — Тернопіль: ТзОВ «Тернограф», 2012. — С. 837.
- Лабінська-Снігур К. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. — Львів: Свічадо, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-938-021-0
