Григор Руслан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григор Руслан Петрович
 Майор
Загальна інформація
Народження 10 травня 1978(1978-05-10)
Біла Церква
Смерть 29 жовтня 2014(2014-10-29) (36 років)
Петрівське, Волноваський район
Військова служба
Роки служби 1995-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Петро́вич Гри́гор (01978-05-1010 травня 1978 — 02014-10-2929 жовтня 2014) — майор (посмертно) 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 травня 1978 року в місті Біла Церква Київської області. У 1993 році закінчив 9 класів місцевої загальноосвітньої школи № 14, у 1995 році — з відзнакою Київський військовий ліцей.

З 1995 року в Збройних Силах України. У 1999 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ.

З 29 липня 1999 року проходив військову службу на посадах командира розвідувального взводу, командира 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області).

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув 29 жовтня 2014-го в бою з терористично-диверсійною групою, під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Волноваського району. Разом з ним загинули старший солдат старший солдат Олександр Калиновський та солдат Андрій Авраменко.

1 листопада 2014 року похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» міста Біла Церква Київської області.

Вдома залишилися дружина Ірина, син Дмитро, батько та мама Людмила, брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015).
  • 4 листопада 2014-го виконком Білоцерківської міської ради підтримав проект рішення про присвоєння звання Почесного громадянина міста Біла Церква Руслану Григору.
  • 12 травня 2015 року на території Білоцерківської гімназії № 1 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Григору Руслану Петровичу, котрий навчався в цьому закладі.

Джерела[ред. | ред. код]