Гриненко Віктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гриненко Віктор (1 липня 1915, Піза) — український архітектор. Вважав себе учнем київського аріхтектора Миколи Шехоніна[1][2].

Кафедральний собор Покрови в м. Буенос-Айрес. Спроєктований В. Гриненком

Народився в Італії в місті Піза. Син Івана Гриненка (1882—1952), агронома з Чернігівщини, емігранта до Італії ще в 1906 р. Іван Гриненко довго працював як науковець у Міжнародному інституті хліборобства в Римі, писав в італійський пресі статті про українські справи[2]. 1939 року закінчив університет у Римі, а 1970 року — університет у Ла-Платі. Від 1948 року жив в Аргентині.[3][1] Член Спілки українських інженерів в Аргентині.[4] Член журі конкурсу на пам'ятник Шевченкові в Буенос-Айресі (1969).[5]

Роботи

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Малаков, Дмитро (2017.). Архітектор Шехонін. Три епохи (українська) . Київ: Кий. с. 320 с. ISBN 978-617-7177-09-7.
  2. а б Парнікоза, Іван. Гриненко Віктор. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. (українська) . Микола Жарких.
  3. а б в г Василик М. Гриненко Віктор // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 459—460. — ISBN 966-02-3966-1.
  4. Іваник Ю. Ґрех Ю. Історія українських інженерів в Арґентині // Інженери-українці в діяспорі. — Торонто, 1992. — С. 119.
  5. Василик М. Українці Арґентини. Історія та сучасність. — Львів : Видавництво УКУ, 2009. — С. 232.
  6. Василик М. Творення Української Католицької єпархії в Аргентині // Історія релігії в Україні. — К. : Український видавничий консорціум та УАР, 2012. — Т. 9. — С. 206—207. — ISBN 978-966-2315-24-1.