Гринченко Ольга Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гринченко Ольга Олексіївна
Народилася 8 вересня 1962(1962-09-08) (61 рік)
Харків, СРСР
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Харківський державний університет харчування та торгівлі
Галузь харчові технології
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки
Нагрудний знак «За наукові досягнення»
Нагрудний знак «За наукові досягнення»

Гринченко Ольга Олексіївна (нар. 8 вересня 1962(19620908), Харків, СРСР) — український фахівець у галузі технології харчування, доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1984 році закінчила Харківський інститут громадського харчування, де і залишилася працювати.

У 1988 році захистила дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Технологія взбитих виробів на основі метилцелюлози та овочів», а у 2005 році – на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему «Наукове обґрунтування та розробка технології кулінарної продукції з використанням напівфабрикатів функціональних композицій на основі полісахаридів». Вчене звання професора отримала у 2006 році.

Основний напрям наукових досліджень – теоретичні та прикладні аспекти створення технологій харчових продуктів з емульсійною, пінною і драглеподібною структурами.

Підготувала трьох докторів та шістьох кандидатів технічних наук.

Є автором 13 навчальних посібників, 10 монографій, понад 426 наукових публікацій, в тому числі 101 навчально-методичної роботи, понад 30 авторських свідоцтв та патентів на винаходи та корисні моделі, 65 нормативних та технологічних документів.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, відмінник освіти України, нагороджена нагрудним знаком «За наукові досягнення», почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.

Джерела[ред. | ред. код]