Грушовичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Грушовичі
пол. Hruszowice
Церква Успіння Богородиці в Грушовичах;
споруджена у 1720, спалена у 1960-х рр.

Координати 49°57′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 23.000° сх. д. / 49.950; 23.000Координати: 49°57′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 23.000° сх. д. / 49.950; 23.000

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Стубно
Перша згадка 1301
Населення 331 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-724
Автомобільний код RPR
SIMC 0611637
GeoNames 770959
OSM r6796015  ·R
Грушовичі. Карта розташування: Польща
Грушовичі
Грушовичі
Грушовичі (Польща)
Грушовичі. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Грушовичі
Грушовичі
Грушовичі (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Грушовичі (пол. Hruszowice) — село в Польщі, у гміні Стубно Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 331 особа (2011[1]).

Назва[ред. | ред. код]

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Ґрушовіце (пол. Gruszowice).

Розташування[ред. | ред. код]

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 7 км північний схід від Стібно, за 5 км на північний схід від Перемишля та 72 км на схід від Ряшева[2].

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датується 1301 роком[3]. У 1720 році побудовано церкву Успіння Пресвятої Богородиці, котра була філіальним храмом парафії у Хотинці. У 1936 році була реставрована. Спалена у 1960-х.[4]

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (50 осіб — 16 родин)[5]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Вандалізм[ред. | ред. код]

У селі Грушовичі знаходився «Пам'ятник УПА», який був розташований на місці де поховано 12 партизанів УПА, серед яких був Павло Клошник, партизанський лікар.

2 березня 2014 року невідомі злочинці осквернили символічну могилу вояків УПА.

26 серпня 2014 року представниками польської фашистської організації «Фаланга» вдруге осквернили символічну могилу вояків УПА у Грушовичах Ярославського повіту Підкарпатського воєводства[6]. Були написано — «Смерть катам Волині і Донбасу», вульгаризми, а також перевернутий тризуб і фаланґа — символ радикальних польських рухів[7]. 8 серпня 2014 року польська поліція в Перемишлі припинила попереднє розслідування вандалізму щодо пам'ятника у Грушовичах.

У травні 2015 року невідомими злочинцями втретє пошкоджено «Символічну могилу вояків УПА». Демонтовано п'ять таблиць, зникли металеві елементи на стовпах, на яких вивішували прапори. Вандали порозкидали спалені свічки, лампадки та штучні квіти у синьо-жовтих барвах. На стовпах пам'ятника червоною фарбою намалювали символ «Польща бореться» («Polska Walcząca»). На пам'ятнику з'явився також вульгарний напис. Крім цього, на монумент нанесені перевернутий тризуб і фаланґа — символ радикальних польських рухів[8].

26 квітня 2017 року Символічна могила вояків УПА була зруйнована[9]. Під час процесу руйнування пам'ятника на цвинтарі був присутній війт громади. Пам'ятник зруйнували з дозволу місцевої влади як «нелегально встановлений» (хоча насправді було дотримано польського законодавства при встановленні)[10]. Молодики, вбрані у чорні футболки із зображеною на них «антибандерівською» символікою, зняли з аркоподібного монумента металевий тризуб, а сам пам'ятник розібрали на фрагменти.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 164 36 113 15
Жінки 167 35 98 34
Разом 331 71 211 49

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (пол.) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 27 лютого 2017.
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III(пол.)
  4. Cerkiew pw. Zaśnięcia Przenajświętszej Bogurodzicy w Hruszowicach
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  6. Коментар: Де Волинь​ а де Донбас. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  7. Як Волинь стала Донбасом. Новий біль українців Польщі. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  8. Пам'ятник у Грушовичах. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  9. У Польщі за присутності представника влади розібрали пам'ятник воїнам УПА. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
  10. Пам’ятник УПА в Польщі стоїть законно – заява. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також[ред. | ред. код]