Грішин Іван Трифонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грішин Іван Трифонович
Народження 3 серпня 1919(1919-08-03)
Новомиколаївка, Україна
Смерть 15 листопада 1944(1944-11-15) (25 років)
Апатин (община), САК Воєводина
Країна  СРСР
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки

Іван Трифонович Грішин (19191944) — капітан Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Грішин народився в 1919 році в селі Новомиколаївка (нині — Іванівський район Херсонської області України) в сім'ї селянина. Закінчив шість класів школи, працював у колгоспі. У 1941 році закінчив Уфимське військове піхотне училище. З червня того року — на фронтах Другої світової війни. До листопада 1944 року капітан Іван Грішин був заступником командира батальйону 78-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії 57-ї армії 3-го Українського фронту. Відзначився під час визволення Югославії[1].

11 листопада 1944 року Грішин першим у своєму полку з групою бійців переправився через Дунай в районі міста Апатин і захопив плацдарм на правому березі річки. Дії групи сприяли успіху переправи всього батальйону. У боях на плацдармі отримав поранення, але поля бою не покинув, продовжуючи керувати групою. Після бою евакуйований в медсанбат, де він помер 15 листопада 1944 року[2]. Похований у місті Апатин.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками» капітан Іван Грішин посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни першого ступеня і Червоної Зірки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Герои Социалистического Труда. Биобиблиографический словарь. Том 2. М., 2008.
  • Лукаш И. М. Солдаты славы не искали — Днепропетровск: Промінь, 1984.
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.

Примітки[ред. | ред. код]