Губертус Гічольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Губертус Гічольд
нім. Hubertus Hitschold
Народився 7 липня 1912(1912-07-07)
Карвиця, Ґміна Руцяне-Нида, Піський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер 10 березня 1966(1966-03-10) (53 роки)
Söckingd, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність льотчик-винищувач
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна і Французька кампанія
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Авіаційна планка штурмової авіації

Губертус Гічольд (нім. Hubertus Hitschold; 7 липня 1912; Курвін, Східна Пруссія — 10 березня 1966, Шьокінг, Східна Пруссія) — командир авіаційних з'єднань, генерал-майор (1 січня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у секретній авіашколі райхсверу в Липецьку, СРСР. В 1934 році зарахований в люфтваффе. З 1 жовтня 1937 — командир 1-ї ескадрильї 163-ї (з травня 1939 — 2-ї) ескадри пікіруючих бомбардувальників, з 16 жовтня 1939 — командир 1-ї групи.

Учасник Польської, Французької, Балканської кампаній і боїв на радянсько-німецькому фронті.

З 16 жовтня 1941 — начальник 1-го училища штурмової авіації у Вертгаймі.

З 18 червня 1942 — командир 1-ї штурмової ескадри. Літом і восени 1942 ескадра брала участь у боях в районі Севастополя і на Кавказі.

З 19 червня 1943 — авіаційний командир на Сардинії, з 12 листопада 1943 — генерал штурмової авіації.

8 травня 1945 року взятий у полон британськими військами. В червні 1947 звільнений.

Нагороди[1][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hitschold, Hubertus - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 17 вересня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.97 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2.