Губерт Клаузнер
| Губерт Клаузнер | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hubert Klausner | |||||||||
| Народився |
1 листопада 1892 Cave del Predild, Тарвізіо, regional decentralization entity of Udined, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія | ||||||||
| Помер |
12 лютого 1939 (46 років) Відень, Третій Рейх ·інсульт | ||||||||
| Країна |
 Австрія | ||||||||
| Діяльність | політик | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||
| Членство | СС | ||||||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd | ||||||||
| Військове звання |
 Бригадефюрер СС | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Greater German People's Partyd | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Губерт Клаузнер (нім. Hubert Klausner; 1 листопада 1892, Райбль — 12 лютого 1939, Відень) — австрійський офіцер і політик, оберлейтенант австро-угорської армії, оберстлейтенант австрійської армії (1 липня 1930), бригадефюрер СС (11 вересня 1938).
Біографія[ред. | ред. код]
У 1910 році вступив на військову службу. Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії. У 1922 році вступив в австрійську нацистську партію. У 1927 вийшов з НСДАП. У 1930 році обраний до складу Об'єднаної ради Австрії. 14 лютого 1932 року знову вступив в НСДАП (партквиток № 440 737). З січня 1933 року — заступник гауляйтера Каринтії. 3 березня 1936 року після заборони нацистської партії в Австрії заарештований і ув'язнений в тюрмі. 24 липня 1936 року звільнений. 12 березня 1938 року вступив в СС. З березня 1938 року — земельний керівник НСДАП. Один з керівників нацистського руху в Австрії і головних діячів аншлюсу. З 13 березня 1938 року — міністр в уряді Артура Зейсс-Інкварта. З 22 травня 1938 року — гауляйтер Каринтії і одночасно заступник імперського комісара Йозефа Бюркеля. Помер від апоплексичного удару. На похороні Клаузнера з промовою виступив Адольф Гітлер.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами[1]
- Військовий Хрест Карла
- Почесний знак Австрійського Червоного Хреста з мечами[1]
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному[1]
- Загальний і особливий хрест «За відвагу» (Каринтія)[1]
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесна шпага рейхсфюрера СС[1]
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)[1]
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
- Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
Примітки[ред. | ред. код]
- Народились 1 листопада
- Народились 1892
- Уродженці Фріулі-Венеція-Джулії
- Померли 12 лютого
- Померли 1939
- Померли у Відні
- Бригадефюрери СС
- Члени НСДАП
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені Військовим хрестом Карла (Австро-Угорщина)
- Нагороджені почесним знаком Австрійського Червоного Хреста
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Померли від інсульту
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Австрійські нацисти
- Гауляйтери
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС