Губрій Олексій Антонович
Олексій Антонович Губрій | |
---|---|
Народження |
12 лютого 1907 Одеса |
Смерть |
10 квітня 1971 (64 роки) с. Ватутінки, Московська область |
Поховання | Penyaginskoye cemeteryd |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Рід військ | Морська авіація |
Освіта | Єйський вищий військовий авіаційний інститутd |
Роки служби | 1928 — 1954 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви |
Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Губрі́й Олексі́й Анто́нович (нар. 12 лютого 1907 — пом. 10 травня 1971) — радянський військово-морський льотчик, учасник Радянсько-фінської війни та Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1940).
Біографія[ред. | ред. код]
Олексій Губрій народився 12 лютого 1907 а в Одесі у робітничій сім'ї. Закінчив середню школу, працював мотористом.
В 1928 році був призваний на службу в Червоний Флот. В 1932 році він закінчив військово-теоретичну школу льотчиків у Ленінграді, в 1935 році - Єйську школу морських льотчиків, після чого залишився в ній викладати. З 1938 року Губрій командував ланкою ескадрильї гідролітаків.
Брав участь у радянсько-фінській війні, в ході якої відзначився. У званні капітана був помічником командира 18-ї авіаційної ескадрильї військово-повітряних сил Балтійського флоту, літав на літаку «МБР-2».
За час своєї участі в бойових діях Губрій здійснив 22 бойових вильотів. У грудні 1939 а Губрій потрапив в туман, але, попри те, що літак обмерз, зумів вивести його. 2 лютого 1940 року вилетів в район падіння радянського бомбардувальника і, надавши допомогу екіпажу, на своєму літаку вивіз його на аеродром в Оранієнбаумі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1940 капітан Олексій Губрій був отримав звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 365.
За час Німецько-радянської війни Олексій Антонович пройшов шлях від командира ескадрильї до заступника командира і командира авіаційного полку та командира 11-ї штурмової авіаційної дивізії Військово-Повітряних Сил Чорноморського флоту.
Після закінчення війни Губрій продовжував службу у ВПС та ВМФ, викладав в авіаційних навчальних закладах.
З 1954 року в званні полковника був звільнений у запас. Проживав у селищі Ватутінкі Ленінського району Московської області. Помер 10 квітня 1971 року, похований на Пенягінском кладовищі Красногорська.
Звання та нагороди[ред. | ред. код]
21 травня 1940 року О. А. Губрію присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Також був нагороджений:
- 2-ма орденами Леніна
- 3-ма орденами Червоного Прапора
- орденом Суворова 2-го ступеня
- 2-ма орденами Червоної Зірки
- медалями
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Погруддя О.А. Губрія встановлені на площі Героїв у Чкаловську та на алеї Героїв у Сімферополі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Нагородні листи О. А. Губрія на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Губрій О.А. на сайті «Герои Страны» [Архівовано 12 червня 2012 у WebCite](рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
- Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — М.: Воениздат, 1977.(рос.)
- Подвиг во имя жизни. — Одесса, 1984.(рос.)
- Народились 12 лютого
- Народились 1907
- Померли 10 квітня
- Померли 1971
- Члени КПРС
- Полковники авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Одеси
- Учасники радянсько-фінської війни
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Радянські командири авіаційних полків у Другій світовій війні
- Радянські командири авіаційних дивізій у Другій світовій війні
- Померли в Московській області
- Поховані в Красногорську