Гук Андрій Мирославович
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2021) |
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (березень 2021) |
| Гук Андрій Мирославович | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
8 травня 1971 Стрий, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Смерть | 24 вересня 2016 (45 років) |
| Поховання | Стрий |
| Військова служба | |
| Формування | 703-й інженерний полк[1] |
| Війни / битви | Війна на сході України |
Гук Андрій Мирославович (8 травня 1971 — 24 вересня 2016) — доброволець АТО,Герой України, сапер-старшина в/ч А3817 Збройних сил України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Андрій Мирославович Гук народився в місті Стрию Львівської області. Батьки: мати Гук Галина Андріївна, батько Гук Мирослав Олександрович. Брати: Гук Олег Мирославович і Гук Олексій Мирославович[джерело не вказане 1168 днів].
Навчався в стрийській школі № 2, після закінчення 9 класу вступив до ВПУ № 34. Після закінчення училища пішов в армію на 2 роки строкової служби[2]. Одружився 31.08.91 з Гук (Пазій) Марією Іванівною[джерело не вказане 1168 днів], яка народила йому двох синів — Павла та Олега. Розлучився 10.09.98 р. Став дідусем 29.08.2013 (внук Гук Максим Павлович)[джерело не вказане 1168 днів][3]
Добровільно написав рапорт на мобілізацію. Був призваний у військову частину А3817 та призначений для проходження служби в окремому інженерно-технічному батальйоні. З вересня 2014 року почав виконувати бойові завдання у складі саперних груп в районах проведення АТО на території Луганської та Донецької областей.
Під час виконання бойового завдання в районі Станиці Луганської 23 лютого 2015 року отримав важке поранення голови внаслідок підриву ворожої міни керованої дії (МОН50)[2][4].
Був евакуйований до медичного закладу в тяжкому стані. Проходив тривале лікування протягом 1 року і 8 місяців[5].
Помер від ран 24 вересня 2016 року.
Похований у м. Стрию на «Алеї Героїв» місцевого цвинтаря[6][2][7].[3]
Вшанування[ред. | ред. код]
24 вересня 2018 року на будівлі стрийської СЗОШ № 2 відкрито меморіальну таблицю випускнику Гуку Андрію[2].[8]
Посилання[ред. | ред. код]
- Книга пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Небесна гвардія [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://memorybook.org.ua/4/gukandriy.htm
- ↑ а б в г Сайт пам'яті. Андрій Мирославович Гук. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ а б Андрій Мирославович Гук. Сайт пам'яті (укр.). 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Станиця Луганська. Загиблі у Станиці Луганській військовослужбовці//Історія одного міста. Станиця Луганська/Melamory Maris, заг. ред. – О.А. Біда, О.А. Мартиненко / Українська Гельсінська спілка з прав людини. — К., 2018. – 24 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ Гук Андрій Мирославович//Небесна гвардія, 25.09.2016. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ Гук Андрій Мирославович. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ У СТРИЮ ПРОЩАЛИСЯ З БІЙЦЕМ АТО АНДРІЄМ ГУКОМ//Діловий Стрий, 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ Новини краю. fortuna-gazeta.com.ua. Процитовано 26 березня 2021.