Гуманістична бібліотека (Селеста)
| Гуманістична бібліотека фр. Bibliothèque Humaniste) | |
|---|---|
|
< | |
| 48°15′37″ пн. ш. 7°27′18″ сх. д. / 48.26028° пн. ш. 7.45500° сх. д.Координати: 48°15′37″ пн. ш. 7°27′18″ сх. д. / 48.26028° пн. ш. 7.45500° сх. д. | |
| Країна: |
.svg){kind=small} Франція |
| Тип: | літературний музейd |
| Розташування | Селеста |
| Заснована | 1452 |
| Статус спадщини | добре задокументований об'єкт у загальному реєстрі об'єктів культурної спадщини Франціїd[1] |
| Сайт: | bh-selestat.fr |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гуманістична бібліотека (фр. Bibliothèque Humaniste); Селеста́ — бібліотека-музей, що належить до найвизначніших культурних надбань Ельзасу.
Власне тут йде мова про дві бібліотеки гуманістів зведені разом: приватна книгозбірня видатного науковця Беатуса Ренануса та бібліотека школи гуманістів в Селеста́.
Бібліотека школи гуманістів[ред. | ред. код]
1441 року магістрат міста Селеста призначив Людвіга Дрінгенберга, вихідця з Вестфалії, завідувачем місцевої школи латинської мови. Призначення виявилося дуже вдалим. Дрінгенберг виявив себе як талановитий та заангажований педагог, відкритий до нових віянь часу. Під його керівництвом постала перша школа на Верхньому Рейні, в якій плекали дух ренесансного гуманізму. Наступники Дрінгенберга продовжили гуманістичну традицію й підняли престиж школи. Школа в Селеста́ стала місцем становлення цілої плеяди ельзаських гуманістів. До школи належала бібліотека, фонди якої поповнювалися через пожертви та дарунки. Осабливо великий внесок у фонд бібліотеки зробив теолог та історик Якоб Вімпфелінг.
Бібліотека Беатуса Ренануса[ред. | ред. код]
Беатус Ренанус заповів усю свою приватну книгозбірню містові Селеста. 1547 року, в рік його смерті, бібліотека складалася з 670 шкіряних томів, зібраних Беатусом Ренанусом в Страсбурзі, Парижі, Базелі. Уже в ті часи бібліотека мала величезну вартість, оскільки книги й рукописи існували в дуже небагатьох примірниках й коштували надзвичайно дорого. Бібліотека Беатуса Ренануса є єдиною повністю збереженою донині бібліотекою епохи Відродження. Інші великі бібліотеки того часу, такі як бібліотека Еразма Роттердамського чи Йоганнеса Рейхліна, після смерті власинків були розпорошені серед багатьох книгозбірень.
2011 року бібліотека Беатуса Ренануса була занесена до списку ЮНЕСКО «Пам'ять світу».[2]
Відомі гуманісти з Селеста[ред. | ред. код]
Серед відомих ельзаських гуманістів, що займалися розбудовою бібліотеки в Селеста можна назвати такі імена:
- Якоб Вімпфелінг (1450–1528), теолог, історик, педагог.
- Мартін Буцер (1491–1551), теолог, ельзаський реформатор
- Якоб Шпігель (1483–1547), правник, радник Карла V Габсбурга
- Ієронім Гебвіллер (1473–1545), ректор школи
- Ганс Сапідус (1490–1561), ректор школи
- Якоб Тауреллус (1524–1579), радник Фердинанда I
Сьогодення[ред. | ред. код]
З 1889 року обидві бібліотеки розмістилися під одним дахом в приміщенні колишнього критого ринку поряд з готичною церквою Святого Георгія. Бібліотека є публічним музеєм, книгами можуть користуватися науковці. До фондів входять 550 інкунабул, 460 середньовічних та ранньо-модерних рукописів, 2200 книг з 16 століття, 1600 книг з 17 століття, 2600 книг з 18 століття.[3] Окрім того в бібліотеці виставлені твори сакрального мистецтва з 15 та 16 століть.
У 2012–2013 роках тут була розгорнута частина великої виставки «Верхньорейнський гуманізм».[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Beatus Rhenanus Library Memory of the World. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 9 липня 2014.
- ↑ Цифри й дати — з офіційної сторінки бібліотеки. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 9 липня 2014.
- ↑ Сторінка виставки. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Paul Adam, L'Humanisme à Sélestat : l'école, les humanistes, la bibliothèque, Alsatia, Sélestat, 1962, 160 p.
- Beatus Rhenanus (1485-1547) : son activité de lecteur, d'éditeur et d'écrivain (exposition du 18 septembre au 18 novembre 1998 à la Bibliothèque humaniste de Sélestat), Ministère de la culture-Direction du livre et de la lecture, Paris, 1998, 95 p. ISBN 2-907420-59-3
- Joseph Geny et Gustave C. Knod, Die Stadtbibliothek zu Schlettstadt : Festschrift zur Einweihung des neuen Bibliotheksgebaeudes, am 6. Juni 1889, Du Mont-Schauberg M., Strasbourg, 1889, 109 p.
- Hubert Meyer (et al.), The Humanist library of Selestat (trad. du français), Société des amis de la Bibliothèque humaniste, Sélestat, 2000, 16 p.
- Louis Schlaefli, Inventaire des papiers de Joseph Walter, bibliothécaire-archiviste et conservateur à Sélestat (1881-1952), Bibliothèque du Grand Séminaire de Strasbourg, 1998, 18 p.
- Trésors des bibliothèques de Colmar et de Sélestat : exposition, Église des Dominicains de Colmar, 2 juillet-30 août 1998, Ville de Colmar ; Ville de Sélestat, 1998, 88 p. ISBN 2-900288-15-0
- Joseph Walter, Catalogue général de la Bibliothèque municipale, Première série, Les livres imprimés. Troisième partie, Incunables & XVI-e siècle, Alsatia, Colmar, 1929, XIV-621 p.
Посилання[ред. | ред. код]
|
