Гумбольдт (кратер)
| Гумбольдт | |
|---|---|
  | |
| Координати | 27°01′12″ пд. ш. 80°57′36″ сх. д. / 27.02000000002777824° пд. ш. 80.96000000002777597° сх. д. |
| Діаметр | 199.46 км |
| Довгота ранкового термінатора |
254° |
| Епонім | Вільгельм фон Гумбольдт |
  Гумбольдт | |
Кратер Гумбольдт (англ. Humboldt) — великий порівняно молодий метеоритний кратер біля східного лімба видимої сторони Місяця. Названо на честь німецького філолога, філософа, мовознавця, державного діяча, дипломата Вільгельма Гумбольдта та затверджено Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Освіта кратера відноситься до пізньоімбрійского періоду[1].
Опис кратера[ред. | ред. код]
Найближчими сусідами кратера є кратер Філліпс на заході, кратер Гекатей на півночі, кратер Кюрі на північному сході, кратер Барнард на південному сході, кратер Абель на півдні-південному-сході. Від північної частини валу в північно-східному напрямку відходить ланцюжок кратерів Гумбольдта, на південному сході від кратера лежить море Східне[2]. Селенографічні координати центру кратера 27°01′ пд. ш. 80°58′ сх. д. / 27.02° пд. ш. 80.96° сх. д., діаметр 199,46 км[3], глибина 5,16 км[4].
Кратер має полігональну форму з западиною в південно-східній частині, у місці примикання кратера Барнард. Вал кратера порівняно невисокий і сильно зруйнований. Піднесення валу над навколишньою місцевістю складає 1910 м[1]. Дно чаші кратера досить рівне, у центрі чаші розташована група піків, на півночі-північному заході від центральних піків розташовано супутній кратер Гумбольдт N. Дно чаші кратера перетяте системою борозен, що утворюють радіальні промені й концентричні дуги. У західній, північно-західній, північно-східній і південно-західній частині чаші розташовані ділянки місцевості темного кольору. У східній частині чаші розташовано три невеликих кратери, один з них є концентричним кратером.
Кратер Гумбольдт має яскраву відбивну здатність у радіохвилях (70 см), що пояснюється невеликим віком кратера й наявністю багатьох нерівних поверхонь і уламків порід. За рахунок свого розташування біля східного лімба Місяця кратер при спостереженнях має сильно спотворену форму, умови його спостереження залежать від лібрації Місяця.
Сателітні кратери[ред. | ред. код]
| Гумбольдт[3] | Широта | Довгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| B | 30,83 ° S | 83,64 ° E | 20,88 км |
| N | 26,05 ° S | 80,65 ° E | 14,49 км |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
- ↑ Кратер Гумбольдт на карті LAC-99 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2013. Процитовано 14 червня 2014.
- ↑ а б Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000) [Архівовано 18 грудня 2014 у Archive.is] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- 7C0 Цифровий фотографічний атлас Місяця(англ.)
- Http://www.lpi.usra.edu/resources/apollo/search/feature/?feature=Humboldt [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Http://the-moon.wikispaces.com/Humboldt [Архівовано 30 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Http://planet4589.org/astro/lunar/RP-1097.pdf [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]