Гуменюк Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуменюк Віктор Іванович
Народився 6 жовтня 1952(1952-10-06) (71 рік)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
 Росія
Діяльність перекладач
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1975)
Заклад ТНУ
Кримський федеральний університет імені Володимира Вернадськогоd
Вчене звання Житомир
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим

Ві́ктор Іва́нович Гуменю́к (нар. 6 жовтня 1952, Житомир) — поет. Доктор філологічних наук, професор Сімферопольського університету, завідувач кафедри теорії та історії української літератури. Член Національної спілки театральних діячів України (1980), Національної спілки письменників України (1989). Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим (2001).

Життєпис[ред. | ред. код]

1975 року закінчив театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

У 1975—1976 рр. — артист військового ансамблю пісні й танцю у м. Дрездені (Німеччина).

У 1976—1977 рр. — кореспондент житомирської молодіжної газети «Комсомольська зірка».

У 1978—1989 рр. — актор, завідувач літературної частини Житомирського українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги.

З кінця 1989 р. по серпень 2006 р. — наукова кар'єра: асистент, доцент, професор кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. З серпня 2006 р. — завідувач кафедри теорії та історії української літератури Таврійського університету.

У 1996 р. надано вчене звання доцента, 2006 р. — професора.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Наукові роботи[ред. | ред. код]

У 1994 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Жанрово-стильові особливості ранньої драматургії Лесі Українки», 2002 р. — докторську дисертацію на тему: «Драматургія Володимира Винниченка. Проблеми поетики».

Гуменюк Віктор Іванович — автор понад 130 наукових і методичних праць.

Основні наукові роботи:

  • «Сила краси: Проблеми поетики драматургії Володимира Винниченка: Монографія» (2001),
  • «Шлях до „Одержимої“: Творче становлення Лесі Українки-драматурга: Монографія» (2002),
  • «Кримські мотиви в новій українській літературі (кінець ХІХ ст. — поч. XXI ст.)» (2007).

Основна навчальна література: Автор навчальних посібників «Українська література. Давній період», «Драматизм лірики Лесі Українки» та ін.

Поезії[ред. | ред. код]

Автор збірок поезій «Росянистик» (1986), «Стежина» (1994), поетичних добірок у журналах «Дніпро», «Брега Тавриды».

Переклади[ред. | ред. код]

Перекладає з англійської, німецької, польської, болгарської, російської, кримськотатарської мов. Автор перекладів творів Тіта Андроніка, В. Шекспіра, А. Міцкевича, Ю. О. Ніла, Кл. Одетса, К. Зидарова та ін.;

Бібліографія перекладача[ред. | ред. код]

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Губар О. І. Чорноморська хвиля. Донецьк: Український культурологічний центр. 1995. 240 с.
  • Сучасні українські письменники Криму: навч. посіб. з укр. літ. для навчальних закладів Криму / О. І. Губар. — Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 1997.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адам Міцкевич. Дзяди. krokbooks.com (укр.). Процитовано 3 травня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]