Гумористична мініатюра
Гумористична мініатюра – постановка комічного характеру тривалістю до 10 хвилин. Головна мета мініатюра, як і гумору загалом, – розсмішити.
Наповнення мініатюр[ред. | ред. код]
Елементи сміхової культури в мініатюрах[ред. | ред. код]
Оскільки мініатюра є проявом комічного, вона може містити такі прояви народної сміхової культури[1]:
1. Карнавальна мова
Карнавальна мова – спеціальні дійства, характерні для карнавалу та сміхової культури загалом. До них відносять різноманітні пародії, травестії, зниження. Основні ознаки карнавальної мови: амбівалентність, «зворотність».
2. Словесні сміхові твори
До словесних сміхових творів відносять пародії на закони та інші юридичні документи, на елементи віри, такі як молитви, псалми, гімни. Також у цій категорії виділяють різноманітні карнавальні діалоги, «суперечки» тощо.
3. Форми і жанри фамільярно-площадної мови
До форм та жанрів фамільярно-площадної мови відносять:
- лайки
- божбу або клятву
- зазивання
- хвалу
- прокляття
- словесну нісенітницю
4. Народно-святкові форми
В сміховій культурі важливу роль грали такі народно святкові форми, як карнавал, бенкет, різноманітні ігри (картярські, спортивні тощо), пророчі загадки, пародійні пророцтва.
5. Гротеск
Гротеск – це бачення іншої, химерної, незнайомої реальності. Гротеск амбівалентний, він показує існуючі і не існуючі елементи життя.
Засоби гумористичного дискурсу[ред. | ред. код]
Найтиповішим засобом гумористичного дискурсу є мовна гра[2]. Вона створюється коміками за допомогою змінення слів, незвичного їх використання тощо. Ціль мовної гри полягає у набутті виступу комічного ефекту.
Окрім мовної гри, використовуються також наступні засоби:
- графони
- тропи (метафора, гіпербола, літота, оксиморон, епітет, алегорія, синекдоха, тощо)
- слова зі зневажливими суфіксами (-иськ, -ищ, -аг, -яг, -юк,-як), складні слова
- каламбур, порівняння, синонімічні перерахування, паралелізм.
Також використовуються фразеологізми[3].
Засоби ігрового дискурсу[ред. | ред. код]
Окрім засобів гумористичного дискурсу, у виступах можуть використовуватися засоби ігрового дискурсу.
Гумористи застосовують у мініатюрах такі прийоми, як іронія, самоіронія, глузування, сарказм, гротеск, парадокс[4].
Одним з найуживаніших методів ігрового дискурсу є мовна маска – образ, побудований на певних рисах людей. Такий образ має легко впізнаватися адресатом.
Серед функцій мовної маски виділяють такі:
- комічна (викликати у людини певну реакцію – сміх)
- оціночна (оцінка людини, конкретного типажу з певної сторони)
- самопрезентація (гуморист реалізує себе)
Існують такі види мовних масок:
1) Індивідуальна мовна маска (прототипом цієї маски є конкретна особистість)
2) Узагальнена мовна маска (прототипом є лінгво-культурний типаж – певні національності, народності тощо)
3) Мовна маска-шаблон (прототипом є вже створена мовна маска)[5]
Аби створити маски на основі прототипу, в ігровому дискурсі існують такі прийоми:
1) спрощення (прибирання деталей, акцентування уваги на деяких особливостях тощо)
2) гіперболізація – збільшення якоїсь певної риси характеру, особливості людини/людей
3) «позбавлення сенсу» (використання елементів без конретного змістовного наповнення)
4) іронічне переосмислення (додавання власних, нових деталей до вже існуючого образу)[6]
Мініатюри і соціальні платформи [ред. | ред. код]
Мініатюри можуть функціонувати на різних соціальних платформах. Поширеною є публікація гумористичних роликів на YouTube, оскільки ця мережа створена для відео-контенту. Акаунти гумористичних команд (наприклад – «Інародний театр абсурду „Воробушек“») із відповідним контентом є також в Instagram, Telegram, Facebook, SoundCloud. Проте, публікуючи мініатюри в цих соцмережах, треба враховувати ряд їх особливостей. В Instagram відео має певний хронометраж – 1 хвилину (але існує формат IGTV). В Telegram обмежений пошук каналу: користувач може дізнатися про його існування лише через рекламу або власне через пошук. Facebook нещодавно почав орієнтуватися на розважальний контент. Платформа SoundCloud підходить для прослуховування музики та її публікації.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ М.М.Бахтин. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. www.infoliolib.info. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Юмористический и институциональный дискурсы: сопоставительный анализ. cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Языковые средства выражения комического в юмористическом дискурсе. cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Игры разума: интеллект в юмористическомом дискурсе. cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Функционирование «Речевой маски» в юмористическом выступлении. cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Кукс, Анна Викторовна (2010). Конструирование речевой маски в игровом дискурсе (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 16 червня 2020.