Гунько Юліан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гунько Юліан Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 16 серпня 1990(1990-08-16)
Благовіщенка
Смерть 4 лютого 2015(2015-02-04) (24 роки)
Донецька область
Псевдо «Конь»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Юліа́н Олекса́ндрович Гунько́ — старший солдат, Збройні сили України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Мобілізований у квітні 2014-го, механік-водій, 93-тя окрема механізована бригада. На фронті провів більш як півроку, брав участь у кількох бойових операціях, зокрема — за Піски. Бойове хрещення прийняв під Карлівкою. З серпня по жовтень практично щодня здійснював бойові виїзди. На початку жовтня під Пісками був поранений.

4 лютого 2015-го загинув, керуючи танком, повертаючись після вдалого виконання бойового завдання з розмінування мінного поля біля Пісків (під постійним вогнем противника) — підірвався на фугасі.

Похований у Благовіщенці 9 лютого 2015-го.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]