Гурій Евайн
| Гурій Евайн | |
|---|---|
| рос. Гурий Гаврилович Кармазин | |
| Народився |
15 (27) березня 1882 або 1882[1] Мішкінський район, Башкортостан |
| Помер |
11 травня 1938 або 1938[1] Москва |
| Діяльність | перекладач, письменник |
| Alma mater | Казанський державний університет |
Гурій Евайн (за паспортом громадянина СССР — Кармазін; 27 березня 1882, Мішкінський район, Башкортостан — 11 травня 1938, Москва) — марійський мовознавець та педагог, просвітитель. Жертва московського терору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Гурій Евайн народився в 1882 в селі Ішимове Бірського повіту Уфімської губернії (нині — Мішкинський район, Башкортостан).
У 1894 закінчив Мішкинське училище, а в 1901 — Бірську вчительську семінарію. Після цього почав працювати шкільним вчителем в селищах Бірського повіту. Паралельно з роботою в школі збирав марійський фольклор, займався перекладами марійською мовою.
У 1914 разом з В. Васильєвим випустив буквар марійською мовою («Марла букварь (східною і луговою говіркою)»).
У 1918 почав працювати у казанському марійськомовному журналі «Куралше». Тоді ж була опублікована його перша робота з марійського мовознавства — «Основи транскрипції мови народу марі».
Пропрацювавши кілька років учителем і службовцем органів народної освіти в Сибіру, в 1923 Евайн приїхав до Марійської автономної області, де став членом комісії зі створення нових слів марійською мовою (займався розробкою лінгвістичної термінології).
Протягом 1920-х — 1930-х Гурій Евайн активно брав участь в мовному будівництві: працював у галузях вдосконалення писемності та орфографії, був автором кількох граматик марійської мови (1926, 1935), дев'яти букварів та кількох десятків інших робіт.
На початку 1930-х активно виступав за латинізацію марійської писемності.
У 1929 — 1929 Евайн навчався в аспірантурі Інституту народів Сходу під науковим керівництвом Миколи Марра.
Отримавши звання доцента недовгий час викладав марійську мову в Казанському східно-педагогічному інституті.
З 1930 працював в Йошкар-Олі в Марійському науково-дослідному інституті.
У березні 1937 заарештований за звинуваченням у контрреволюційній, диверсійно-терористичній діяльності.
11 травня 1938 розстріляний. Реабілітований у 1957.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Кармазин Гурий Гаврилович // Енциклопедія Республіки Марій Ел / Відп. ред. Н. І. Сараєва. — Йошкар-Ола 2009. — С. 420. — 872 с. —3505 екз. — ISBN 978-5-94950-049-1.
- Марийские лингвисты: биобиблиогр. сборник / Мар. гос. ун-т; сост. И. Г. Иванов, В. Н. Васильев, В. Н. Максимов. Изд. 3-е, испр. и доп. Йошкар-Ола, 2016. C. 270—274 [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Апакаев П. А., Сануков К. Н., Зайниев Г. З. Кармазин Гурий Гаврилович // Марийская биографическая энциклопедия / Авт.-упоряд. В. А. Мочаев. — 2-е вид. — Йошкар-Ола: Марийский биографический центр 2017. — С. 193. — 606 с. — 1500 екз. — ISBN 978-5-905314-35-3.
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |