Гуцало Сергій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сергій Євгенович Гуцало
Народився 15 квітня 1963(1963-04-15) (61 рік)
Київ
Національність Україна Україна
Діяльність дипломат
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Галузь історія, сходознавство, арабістика
Науковий ступінь Кандидат історичних наук

Сергій Євгенович Гуцало (15 квітня 1963) — український науковець і дипломат. Кандидат історичних наук, сходознавець, арабіст. Провідний науковий співробітник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1963 році. У 1986 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин, східне відділення, у 1991 році аспірантуру Інституту соціально-економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР. У 1991 р. захистив дисертацію на тему «Ліга арабських держав і проблеми близькосхідного врегулювання (1978—1989 рр.)»[1]

У 1991—1994 рр. — науковий співробітник Інституту соціально-економічних проблем зарубіжних країн.

У 1994—1997 рр. — другий, перший секретар Посольства України в Єгипті;

У 1997—1998 рр. — перший секретар, радник відділу Близького і Середнього Сходу та Північної Африки МЗС України;

У 1998—1999 рр. — головний консультант Управління зовнішньої політики Адміністрації Президента України;

У 1999—2000 рр. — старший науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин (ІСЕМВ) НАН України;

У 2000—2001 рр. — перший секретар Посольства України в Сирії;

У 2001—2014 рр. — старший науковий співробітник, в.о. провідного наукового співробітника ІСЕМВ НАН України;

З 2014 р. — провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»[2].

Автор наукових праць[ред. | ред. код]

  • понад 70 наукових і науково-методичних праць, у тому числі 2 колективних монографій, учасник понад 30 наукових заходів.
  • Гуцало С. Є. Арабский мир и современные проблемы Ближнего Востока в глобальном контексте /Цивилизационная структура современного мира / ред. Ю. Н. Пахомов, Ю. В. Павленко — К.: Наукова думка, 2008. — C. 168—196.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України». Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  2. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]