Гуцул Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуцул.
Гуцул Іван Васильович
Народився 24 червня 1947(1947-06-24)
Глушків, Городенківський район, Івано-Франківська область
Помер 8 липня 2015(2015-07-08) (68 років)
Чернівці
Діяльність науковець
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Посада декан фізичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Вчене звання доктор фізико-математичних наук
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук

Іва́н Васи́льович Гу́цул (24 червня 1947, Глушків[1] — 8 липня 2015, Чернівці[2]) — український фізик.

Народився у Глушків Городенківського району Івано-Франківської області[3][4]. Закінчив восьмирічну школу в рідному селі, а потім продовжив навчання у Городенківській середній школі. Здобувати вищу освіту вирішив на фізико-математичному факультеті Чернівецького університету, після закінчення якого склав вступні іспити до стаціонарної аспірантури кафедри теоретичної фізики цього ж вузу. Після проходження строкової служби став працювати на посаді молодшого наукового співробітника науково-дослідної частини Чернівецького університету. Після захисту кандидатської дисертації у 1978 році був призначений старшим науковим співробітником. У 1986 році він розпочав викладацьку діяльність асистентом, а з 1990 року — доцентом кафедри теоретичної фізики. У 2001 році успішно захистив докторську дисертацію «Явища електро- та теплопереносу в анізотропних напівпровідниках». З червня 2003 по 2013 рік обирався деканом фізичного факультету[2].

Декан фізичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Професор кафедри теоретичної фізики, доктор фізико-математичних наук (2001)[5]. Наукові дослідження стосуються термоелектричних властивостей анізотропних оптикотермоелементів[6].

Читав курси «Статистична фізика й термодинаміка», «Статистична фізика» (для інженерних спеціальностей фізичного факультету) та «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі». Має кілька патентів на винаходи[7][8].

Основні публікації[ред. | ред. код]

Навчальні посібники та методичні розробки

  1. Гуцул І. В. Рівняння Лагранжа та Гамільтона: методичні вказівки до розв'язування задач. — Чернівці: ЧНУ, 2003. — 24 с.
  2. Гуцул І. В. Закони зміни й збереження імпульсу, моменту імпульсу та енергії: Методичні вказівки до розв'язування задач. — Чернівці: ЧНУ, 2003. — 23 с.
  3. Гуцул І. В. Кінематика і рівняння руху матеріальної точки: методичні вказівки до розв'язування задач. — Чернівці: ЧНУ, 2003. — 28 с.
  4. Політанський Л. Ф., Гуцул І. В., Лесінський В. В. Основи теорії передавання інформації. Збірник задач. — Чернівці: Рута, 2007. — 58 с.

Статті

  1. Ащеулов А. А., Гуцул І. В. Анизотропный термоэлектрический компаратор.// ТКЭА. — 2002. — № 3—4. — С. 1—3.
  2. Гуцул І.  В., Ащеулов А. А., Гуцул В. І. Дослідження вольт-ватної чутливості анізотропного оптикотермоелемента при термостатуванні його бокової грані // Фізика і хімія твердого тіла. — 2002. — Т. 3. — № 2. — С. 260—264.
  3. Гуцул І. В., Ащеулов А. А., Гуцул В. І. Електрорушійна сила і вольт-ватна чутливість анізотропного оптикотермоелемента при опромінюванні бокової грані. — Науковий вісник Чернівецького університету. Фізика. Електроніка. — 2002. — Вип. 132. — С. 70—73.
  4. Ащеулов А. А., Гуцул І. В., Безулик В. А., Раренко І. М. Особливості технології і використання матеріалів із CdSb. — Науковий вісник Чернівецького університету. Фізика. Електроніка. — 2002. — Вип.132. — С. 79—86.
  5. Гуцул І. В., Ащеулов А. А. Вплив теплопровідності на параметри анізотропного термоелемента . — Фізика і хімія твердого тіла. — 2003. — Т. 4. — № 1. — С. 68—71.
  6. Гуцул І. В., Ащеулов А. А., Гуцул В. І. Особливості розподілу температури, термоелектрорушійної сили і вольт-ватної чутливості анізотропного оптикотермоелемента у випадку врахування анізотропії коефіцієнтів термоЕРС і теплопровідності — Український фізичний журнал. — 2003. — Т. 48. — № 3. — С. 238—243.
  7. Гуцул І. В., Ащеулов А. А., Гуцул В. І. Анізотропні оптикотермоелементи при антипаралельних і паралельних напрямках променевого потоку та градієнта температури. — Термоелектрика. — 2003. — № 1. — С. 21—31.
  8. Гуцул І. В., Ащеулов А. А., Гуцул В. І. Можливості використання анізотропного оптикотермоелемента при опроміненні його бокової грані . — Фізика і хімія твердого тіла. — 2003. — Т. 4. — № 2. — С. 276—279.
  9. Ащеулов А. А., Гуцул И. В. Исследование распределения температуры анизотропной пластины с учетом её оптических свойств // ТКЭА. — 2003. — № 6. — С. 49—50.
  10. Гуцул І. В., Ащеулов А. А. Вольтватна чутливість анізотропного оптикотермоелемента у випадку термостатування бічних граней // Термоелектрика. — 2004. — № 4. — С. 72—76.
  11. Ащеулов А. А., Гуцул И. В. Исследование анизотропных оптикотермоэлементов в случае различных оптических и теплових режимов // ТКЭА. — 2005. — № 4. — С. 10—18.
  12. Ащеулов А. А., Гуцул И. В. Вольт-ваттная чувствительность анизотропных оптикотермоэлементов при учёте анизотропии теплопроводности// Промышленная теплотехника, 2005, т. 27. — № 3. — С. 80—86.
  13. Ащеулов А. А., Гуцул И. В. Особенности анизотропных оптикотермоэлементов // Физика и техника полупроводников. — 2006. — Т. 40. — вып. 8. — С. 995—1003.
  14. Ащеулов А. А., Гуцул И. В. Анизотропные термоэлектрические координатно-чувствительные линейки // ТКЭА. — 2006.- № 2(62). — С. 39—40.
  15. Ащеулов А. А., Гуцул И. В., Фотий В. Д. Координатно-чувствительный приёмник на основе анизотропного оптикотермоэлемента // ТКЭА. — 2006. — № 4 (64). — С. 42—44.
  16. Гуцул І. В., Раранський М. Д., Зушман І. М. Фізичному факультетові Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича 40 років // Світ фізики. — 2008. — № 1 (41). — С. 24—28.
  17. Ащеулов А. А., Гуцул И. В., Маник О. Н., Маник Т. О. Математические модели формирования химической связи твёрдых растворов CdSb-ZnSb // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. — 2009. — № 6. — С. 56—59.
  18. Ащеулов А. А., Гуцул И. В., Маник О. Н., Маник Т. О., Маренкин С. Ф. Химическая связь в низкосимметричных кристаллах CdSb, ZnSb, и особенности их технологии // Неорганические материалы. — 2010. — Т. 46, № 6. — С. 649—655.
  19. Гуцул І. В., Маник О. М., Маник Т. О. Математичні моделі теорії пружності та хімічного зв'язку в низькосиметричних кристалах антимонідів кадмію та цинку // Термоелектрика. — 2010. — № 2. — С. 18—25.
  20. Ащеулов А. А., Гуцул И. В., Маник О. Н., Маник Т. О. Особенности оптимизации материалов на основе CdSb // Сенсорная электроника и микросистемные технологии. — 2010. — Т.1 (7) 2. — С. 64—70.
  21. Hutsul I. V., Manyk О. N., Manyk Т. О., Bilynskiy-Slotylo V. R. Research on the concentration dependence of the force and energy characteristics in crystals of CdSb-ZnSb solid solutions // Journal of Thermoelectricity. — 2010. — № 4. — P. 33—37.
  22. Manik O. M., Gutsul I. V., Manik T. O., Savchuk A. I., Bilinsky-Slotylo V. R. Structure-energy peculitiaries of Se, Te, Sb and Fe chemical bond // Journal of Thermoelectricity. — 2011. — No. 3. — P. 29—34.

Патенти

  1. Ащеулов А. А., Гуцул І. В. Анізотропний термо-електричний приймач випромінювання. Деклараційний патент на винахід 65789А Н01L35/02 вид. 15.04.2004. Бюл. № 4 15.04.2004 р.
  2. Ащеулов А. А., Гуцул І. В. Процес керування координатною чутливістю анізотропних термоелектричних пристроїв./ Патент на корисну модель № 25466 від 10.08.2007. Бюл. № 12.
  3. Ащеулов А. А., Величук Д. Д., Гуцул І. В. Мобільний телефон / Патент на корисну модель № 26438 від 25.09.2007. — Бюл. № 15.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гусар Ю. Понад 120 наукових праць, 4 патенти на винахід (про І. В. Гуцула) / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012. — 29 червня (№ 26). — С. 4.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ М. В. Курганецький Гуцул Іван Васильович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
  2. ↑ а б Пішов з життя багаторічний декан фізичного факультету ЧНУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
  3. ↑ Бойків М. Історія села Глушків. Городенка, 2007. — С. 19.
  4. ↑ Соціально-екомічний паспорт Городенківського району. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2014.
  5. ↑ Кафедра теоретичної фізики. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 18 жовтня 2014.
  6. ↑ Гуцул Іван Васильович. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 13 червня 2022.
  7. ↑ Кафедра теоретичної фізики — Гуцул Іван Васильович. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2014.
  8. ↑ uapatents.com. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2016)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуцул_Іван_Васильович&oldid=38172702