Гідроінформатика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гідроінформа́тика (англ. Hydroinformatics) — наукова дисципліна, одна з прикладних форм інформатики і спрямована для рішення проблем прогнозування дії та ефективного використання води.

Загальний опис наукової дисципліни[ред. | ред. код]

Загалом, гідроінформатику можна визначити як "вивчення потоку інформації та генерування знань, що стосуються динаміки води в реальному світі, через інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій для збору даних, моделювання та підтримки прийняття рішень, наслідків для водного середовища та суспільства та управління водними системами» [1].

Гідроінформа́тика вивчає методи та процеси створення, перетворення, зберігання, передачі інформації та використання її в водогосподарській, комунальній та інших галузях людської діяльності пов'язаних з використанням води та регулюванням водних потоків.

Гідроінформатика базується на декількох наукових напрямках, як пов'язаних з водою, кліматом та землею: гідравліка, інженерна гідрологія та метеорологія, цифрове моделювання водних потоків, використання та охорона водних ресурсів, інженерна геодезія та геоінформатика, так і з комп'ютерними науками: інформатика, імітаційне моделювання та інформаційно-комунікаційних технологій .

Гідроінформатика вирішує проблеми інженерного захисту навколишнього середовища, ефективного управління системами на водній основі.

Гідроінформатіка в своєму розвитку використовує методи так званого штучного інтелекту (Artificial intelligence), штучні нейронні мережі (Artificial neural network) та опорних векторів і генетичного програмування (Genetic programming). Це викликане необхідністю обробки великих сукупностей даних спостережень з метою аналізу даних (Data mining) для отримання необхідної інформації або ж спільно з даними, які отримані з існуючої фізичної моделі для генерації в обчислювальному відношенні ефективного емулятора цієї моделі.

Застосування інформаційних технологій у водному господарстві не обмежується управлінням базами даних та моделюванням процесів. Гідроінформатика розробляє спеціалізовані системи прийняття рішень у водній інженерії.

Застосування гідроінформатики в Україні[ред. | ред. код]

Гідроінформатика набирає поширення і в Україні. Це в першу чергу зв'язане з розвитком транскордонного співробітництва водогосподарських організацій з метою розробки ефективних заходів щодо захисту території України, зокрема Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей від паводків та повеней. Для реалізації даної мети зведені і продовжують розширюватись автоматизовані інформаційно-вимірювальні системи (АІВС): "Тиса", "Прикарпаття" ін.

Основна мета АІВС [2]

  • оперативне прогнозування гідрографів паводків на ріках басейну за допомогою спеціальних математичного, інформаційного і програмного забезпечень;
  • підготовка достовірної прогнозної інформації про параметри паводку і передача її в автоматичному режимі відповідним службам оповіщення і протипаводковим підрозділам;
  • видача рекомендацій для прийняття управлінських рішень по безаварійному пропуску паводків.

Автоматизована інформаційно-вимірювальна система для прогнозу паводків і управління водними ресурсами в басейні р. Тиси забезпечує функціонування багатьох підсистем:

  • Прогнозування дощових, тало-дощових і селевих паводків.
  • Контроль параметрів та прогнозування якості природних і скидних вод.
  • Прогнозування зон затоплення і можливих збитків від затоплення дощовими, тало-дощовими і селевими паводками.
  • Розробка оперативних планів протипаводкових заходів.
  • Функціонування водного господарства в особливий період (підсистема ЦО).

АІВС "Прикарпаття" створене на базі Дністровсько-Прутського БУВР [3]:

  • проводить заміри гідрометеорологічних показників;
  • оперативно обробляє та передає первинну інформацію;
  • виконує моделювання гідрологічних процесів на окремих ділянках та по всьому басейну річки (зокрема прогнозування зон затоплення)
  • розробка оперативних планів протипаводкового захисту
  • інформування населення

Гідроінформатика має зростаючу світову спільноту дослідників і практиків. Журнал Гідроінформатіка[4] (Journal of Hydroinformatics) надає певну інформацію про дослідження з гідроінформатики,  Діяльність координується міжнародною водною асоціацією (International Water Association - IWA)[5].

Гідроінформатика використовуючи як інструменти інформаційних систем та комп'ютерні методи моделювання для річкових систем, міського дренажу і мереж водопостачання, гирл річок і прибережних вод, забезпечує підтримку прийняття рішень на всіх рівнях управління і операцій. 

Існує зростаюча потреба для фахівців і менеджерів, які володіють ґрунтовними знаннями у відповідній галузі (гідравліка, інженерна гідрологія та метеорологія, цифрове моделювання водних потоків, використання та охорона водних ресурсів, водогосподарське будівництво та кошторисна справа) та здатні працювати з відповідним програмним забезпеченням. Зокрема, в будівництві визначення кошторисної вартості проектів та фінансовий супровід будівництва[6] проводиться з використанням різних програмних комплексів: АВК, Експерт-кошторис, ІВК, АС-4 кошторис та ін.

Навчання[ред. | ред. код]

В Україні:

Гідроінформа́тика включена як одна з спеціалізацій, що вивчаються в Національному університеті водного господарства та природокористування (Україна, м.Рівне) в межах спеціальності 194 «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] галузі знань 19 «Архітектура та будівництво»

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) (BA Programmes): Обсяг освітньої програми становить 240 кредитів ЄКТС. 

Рівень вищої освіти: другий (магістерський) (MScProgrammes): Обсяг освітньої програми становить 90 кредитів ЄКТС. 

В Європі:

Гідроінформа́тика - моделювання та інформаційні системи для управління водними ресурсами (Hydroinformatics - Modelling and Information Systems for Water Management)[7] - магістерська програма (MSc Programmes) при UNESCO-IHE (Institute for Water Education). UNESCO-IHE є найбільшим міжнародним ВНЗ в галузі водної інженерії в світі і базується в місті Делфт, Нідерланди.

Обсяг освітньої програми становить 106 кредитів ЄКТС (ECTS - European Credit Transfer and Accumulation System). 

Періодичні видання[ред. | ред. код]

http://jh.iwaponline.com/ [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.] - Journal of Hydroinformatics

Поточні конференції з гідроінформатики та суміжні[ред. | ред. код]

https://www.cuahsi.org/hydroinformatics[недоступне посилання з липня 2019] - CUAHSI 2017 Conference on Hydroinformatics Swimming in Data without Drowning in the Deluge July 25 - 27, 2017 University of Alabama in Tuscaloosa, AL

https://web.archive.org/web/20161026170921/http://www.stormcon.com/preconference.html#ecp - Developing Effective Storm Water Pollution Management Plans, August 27 and Monday, August 28 8:30 am – 4:00 pm, 2017

https://www.cuahsi.org/education/cyberseminars/ [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] - CUAHSI's 2018 Winter Cyberseminar Series on Urban Stormwater Hydroinformatics! It will take place on Wednesdays at 1:00 p.m. Eastern, beginning February 7, 2018.

Підрозділи гідроінформатики[ред. | ред. код]

  • Міська гідроінформатика (Urban hydroinformatics) - розділ гідроінформатики, що спрямовано на вирішення питань управління водним сектором міського господарства [8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Abbott, Michael B. (1991). Hydroinformatics : information technology and the aquatic environment. Avebury Technical. ISBN 1856288323. OCLC 246764287.
  2. АІВС «Тиса» «  Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. buvrtysa.gov.ua. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  3. AIBC “Прикарпаття”. dpbuvr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  4. Home | Journal of Hydroinformatics. jh.iwaponline.com (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  5. International Water Association. International Water Association (амер.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 24 березня 2017.
  6. Klimov, Serhii; Ольховик, О.; Білецький, А. (2014). Ціноутворення та кошторисна вартість будівництва (Укр.) . Рівне: НУВГП. с. 270. ISBN 978-966-327-278-8. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  7. MSc Programmes | UNESCO-IHE. www.unesco-ihe.org (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 24 березня 2017.
  8. Urban hydroinformatics: Using data smartly | KWR Annual Report 2012. annualreport2012.kwrwater.nl (амер.). Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]