Гімни спірних сепаратиських територіальних формувань
 | У таблицю включені гімни політико-територіальних утворень, які мають певні ознаки державності, однак обмежене міжнародне визнання та не є членами чи постійними спостерігачами ООН. |
| Територіальне формування[1] (де-факто) | Країна, регіон (де-юре) | Назва | Затвердження (де-факто) |
Слова | Мелодія | Музичний приклад |
|---|---|---|---|---|---|---|
.svg){kind=small} Вазиристан
|
 Пакистан, Федерально керовані племінні території агентств Північного і Південного Вазірістану
|
Національний гімн Ісламського Емірату Вазиристан | Інформація відсутня | |||
 Курдистан, що складається з: Західний Курдистан Південний Курдистан Північний Курдистан Східний Курдистан
|
.svg){kind=small} Сирія, частина провінцій Алеппо, Аль-Хасаке, Ар-Ракка, Дейр-ез-Зор Ірак, Іракський Курдистан Туреччина, частина ілів, що відповідають регіонам Східна Анатолія, Південно-Східна Анатолія Іран, остани Західний Азербайджан, Ілам, Керманшах, Курдистан
|
«Агов, вороже!» (сорані «ئەی ڕەقیب!» курд. «Ey Reqîb!») |
1946 | Юнус Реуф (Дільдар)[ku], 1938 | Інформація відсутня | |
 Нагірно-Карабаська Республіка
|
 Азербайджан, Джебраільський, Зангеланський, Кельбаджарський, Кубатлинський, Лачинський, Ходжалінський, Шушинський райони, частина Агдамського, Тертерського, Фізулінського, Ходжавендського районів, міста Ханкенді і Шуша
|
«Вільний і незалежний Арцах» (вірм. «Ազատ ու անկախ Արցախն») |
23 грудня 1994 | Вардан Акопян | Армен Насібян | |
 Південна Осетія
|
 Грузія, частина регіонів Шида Картлі, Мцхета-Мтіанеті, Імереті, Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті
|
«Люба Осетіє!» (ос. «Уарзон Ирыстон!») |
5 травня 1995 | Тотраз Кокайти | Фелікс Алборов | Інформація відсутня |
 Придністров'я
|
 Молдова, Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я
|
«Ми славимо тебе, Придністров'я» (укр. «Ми славимо тебе, Придністров'я» кирилиця рум. «Слэвитэ сэ фий, Нистрене» рос. «Мы славим тебя, Приднестровье») |
1992 | Борис Парменов, Ніколас Божк, Віталій Пищенко | Мелодія з радянської пісні «Та хай живе наша держава»[ru], Бориса Александрова | |
 Республіка Абхазія
|
Грузія, частина Абхазької Автономної Республіки
|
«Перемога» (абх. «Аиааира») |
1992 | Геннадій Аламая | Валерій Чкадув | Інформація відсутня |
 Косово
|
 Сербія, частина автономного краю Косово і Метохія
|
«Європа» (алб. «Europa» серб. «Европа») |
11 липня 2008 | — | Менді Менджикі[sq] | |
 Західна Сахара
|
Невизначений статус | «О сини пустелі»[ar] (араб. «يا بني الصحراء») |
1979 | Інформація відсутня | ||
 Сомаліленд
|
 Сомалі, частина регіонів Аудаль, Вокоі Галбід, Тогдер, Санаг і Соль
|
«Довже життя з миром» (сом. «Samo ku waar») |
1997 | Хасан Шейх Мумін[en], 1997 | ||
 Держава Сомаліленд
|
— | Гімн Держави Сомаліленд[de] (сом. «Kaana Siib Kanna Saar») |
26 червня 1960—1 липня 1960 | —u | Народна мелодія | Інформація відсутня |
 Тайвань(також відома як Республіка Китай)
|
 КНР, провінція Тайвань
|
«Три народні принципи» (кит. 中華民國國歌) |
16 червня 1937 | Сунь Ятсен, 1924 | Чен Маоюнь[zh], 1928 | |
| Тайвань (також відома як Республіка Китай)
|
«Гімн національному прапору»[zh] (спрощ.: 中華民國國旗歌; кит. трад.: 中華民國國旗歌; піньїнь: gúoqí gē) |
1937 | Невідомий автор (можливо Тай Чі-тао, 1937) | Хуан Цзи[zh], 1936 | ||
 Північний Кіпр
|
 Кіпр, частина районів Кіренія, Ларнака, Нікосія та Фамагуста
|
Відсутній. Використовується гімн Туреччини 
|
— | — | — | — |
 Шан
|
 М'янма, штат Шан
|
Гімн Шан | Інформація відсутня | |||
| Всього територій: 9 | Всього держав: 7 | Всього гімнів: 9 | — | — | — | — |
Див. також[ред. | ред. код]
- Список державних і національних гімнів
- Список державних і національних гімнів колишніх держав
- Список гімнів частин держав
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Conflict Barometer 2014. Heidelberger Institut für Internationale Konfliktforschung. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 7 вересня 2015.(англ.)