Гінцбург Олександр Леонідович
| Гінцбург Олександр Леонідович | |
|---|---|
| рос. Гинцбург Александр Леонидович | |
_(cropped).jpg) | |
| Народився |
10 листопада 1951 (72 роки) Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | біолог, мікробіолог |
| Alma mater |
Факультет біології та ґрунтів Московського державного університетуd Біологічний факультет МДУd |
| Галузь | мікробіологія |
| Заклад |
Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова Науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології ім. Н. Ф. Гамалії |
| Вчене звання | професор, академік Російської академії наук і професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Нагороди |
    |
 Гінцбург Олександр Леонідович у Вікісховищі | |
Олександр Леонідович Гінцбург (рос. Гинцбург Александр Леонидович; нар. 10 листопада 1951 року) — радянський та російський мікробіолог, директор НДЦЕМ ім. М. Ф. Гамалії (із 1997 року), академік РАМН (2004), академік РАН (2013).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10 листопада 1951 року.
У 1974 році закінчив біолого-ґрунтовий факультет МДУ.
Із 1982 року працює в Науково-дослідному центрі епідеміології та мікробіології імені М. Ф. Гамалії, директор (з 1997 року).
Із 2000 року — завідувач кафедри інфектології медико-профілактичного факультету післядипломної професійної освіти Московської медичної академії імені І. М. Сєченова.
У 2000 році обраний членом-кореспондентом, а в 2004 році — академіком РАМН.
У 2013 році — став академіком Російської академії наук (у рамках приєднання РАМН і РАСГН до РАН).
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Спеціаліст в галузі молекулярної біології патогенних мікроорганізмів.
Висунув і обґрунтував положення про те, що гени факторів патогенності входять до складу мобільних генетичних елементів.
Сформулював концепцію, згідно з якою одним із механізмів, що дозволяють збудникам сапронозів формувати ендемічні природні осередки, є здатність патогенних бактерій зберігати в об'єктах зовнішнього середовища в міжепідемічні періоди в некультивуючому стані.
Член редколегій провідних російських журналів із медичної мікробіології: «ЖМЭИ» та «Молекулярная генетика, микробиология и вирусология».
Член президії Всеросійського товариства мікробіологів і епідеміологів імені І. І. Мечникова.
Наукові праці[ред. | ред. код]
- «Эпидемиологические аспекты экологии бактерий» (1997)
- «Механизмы выживания бактерий» (2005)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Премія Уряду Російської Федерації (у складі групи, за 2003 рік) — за розробку технології, організацію промислового випуску та впровадження в медичну практику готових лікарських форм нового вітчизняного препарату «Циклоферон»[1].
Родина[ред. | ред. код]
- Батько, Леонід Леонідович Гінцбург — доктор технічних наук, професор, завідувач лабораторією НАМІ, заслужений діяч науки і техніки РФ[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Госпремии 2003 года в области науки и техники. rg.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 2018-9-30.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 06.01.1994 № 33. kremlin.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 2018-9-30.
Посилання[ред. | ред. код]
- Персональна сторінка Олександра Леонідовича Гінцбурга на офіційному сайті РАН (рос.)
Гость Александр Гинцбург. Познер. Выпуск от 05.10.2020 на YouTube
|
- Народились 10 листопада
- Народились 1951
- Уродженці Москви
- Викладачі Першого Московського державного медичного університету
- Доктори біологічних наук
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Лауреати Державної премії Росії
- Лауреати премії Уряду РФ у галузі науки та техніки
- Випускники біологічного факультету Московського університету
- Академіки РАМН