Гіп-гіп, ура!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Гіп, гіп, ура!» («Бенкет скагенських художників»)", картина данського художника П. С. Крейєра, полотно, олія. 1888 рік

Гіп-гі́п, ура́! — вигук, що вживається в якості вираження захопленого схвалення. Існує в багатьох мовах — англійській, німецькій, французькій, італійській та інших.

Вживання[ред. | ред. код]

Зазвичай слова вимовляються хором, або хтось один вигукує «гіп-гіп», а всі решта разом — «ура!». На початку XIX століття вимовляли «гіп» тричі: «гіп-гіп-гіп»[1][2].

Етимологія[ред. | ред. код]

Етимологія виразу неоднозначна, існує багато версій походження, особливо стосовно вигуку «ура!».

Зустрічається в германських та романських мовах:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cunningham's Life of Burns [Архівовано 2021-10-20 у Wayback Machine.] / Fraser's magazine for town and country, Volume 9. 1834, London, p. 410.
  2. John Martin Frederick Wright Varmint Men Alma mater, or, Seven years at the University of Cambridge, Volume 2. — 1827, London, p. 119.