Гі I де ла Рош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гі I де ла Рош
Народився 1205
невідомо або Ду, Q60846019?, Франція
Помер 1263[1] або не раніше 1262 і не пізніше 1268
Афіни
Країна  Франція
Діяльність аристократ
Знання мов французька
Посада duke of Athensd
Рід Family of La Roched
Батько Оттон де ла Рош
Мати NN[d][2]
У шлюбі з Agnesd
Діти Жан I де ла Рош, Вільгельм I де ла Рош, Marguerite de la Roched[3], Alice de la Roched і Isabella de la Roched[4]

Гі I де ла Рош (фр. Guy Ier de La Roche; 12051263) — 2-й герцог Афінський в 12251263 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду де ла Рош з пфальцграфства Бургундія. Старший син Понса III де ла Роша. Народився 1205 року в родинному замку Ла Рош-сюр-л'Оньон. У 1211 році з родиною перебрався до Афінського герцогства, невдовзі отримав титул сеньйора Фів. Здобув освіту та політичні знання при дворі свого стрийка — герцога Отона I.

У 1225 році Оттон I повернувся до пфальграфства Бургундія з дружиною і дітьми, передавши владу над герцогством Гі. Активно сприяв розвитку шовкового виробництва в Фівах і торгівлі з Венецією і Генуєю.

У 1240 році Гі I передав половину Фів в управління свому зятю — Белі де Сент-Омер. У 1248 році допоміг Вільгельму II, князю Ахейському у захопленні порту Монемвасії.

1251 року викупив в свого брата Отона сеньйорію Аргоса і Навплії за 15 тис. гіперперонів та передачу власних володінь в пфальграфстві Бургундія. 1256 року під час Війни за евбейську спадщину підтримав риархів з родів дела Карчері і да Верона у протистоянні з Вільгельмом II Ахейським. Проте останній спочатку захопив сеньйорію Негропонте, а навесні 1258 року ахейське військо у битві біля гори Каріді завдало поразки Гі I та його союзникам. Відступивши до Фіви, герцог Афінський отаборився у Фівах, де згодом вимушений був здатися. Вільгельм II поставив питання про позбавлення його титулу правителя Афін. Для цього він відправив його на суд своїх баронів в місті Ніклу.

Ахейський князь ініціював збори баронів герцогства для позбавлення Гі I титулу й влади. Проте зібрання в Ніклі відмовилося того судити, відправивши на суд французького короля. За його відсутності в Афінському герцогстві урядував Вільгельм II. У 1259 році Гі I поїхав до двору французького Людовика IX, де постав перед його судом. Той не знайшов причин позбавити Гі його титулу і володінь, і за ним було закріплено титул герцога. Більш того, король підкреслив, що Гі I й Вільгельм II абсолютно рівноправні володарі.

1260 року Гі I повернувся до Афінського герцогства, де дізнався, що ахейський князь потрапив у полон до нікейського імператора Михайла VIII. Того ж року регентка Ахейського князівства Ізабелла надала Гі I посаду байлі (цивільного намісника) князівства, чим було посилено його вплив на півдні Греції. На цій посаді герцог Гі I домагався звільнення Вільгельма II з полону, що сталося 1262 року. 1261 року, коли Константинополь було відвойовано Михайлом VIII, латинський імператор Балдуїн II знайшов притулок в Афінах.

Помер Гі I де ла Рош 1263 року. Він був похований в монастирі Дафні. Трон спадкував його син Жан I.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Агнеса, донька Гуго де Брюера, барона Каританії

Діти:

  • Жан (д/н—1280),3-й герцог Афінський
  • Вільгельм (д/н—1287), 4-й герцог Афінський
  • Аліса (д/н—1282 р.), дружина Жана II д'Ібеліна, сеньйора Бейрута
  • Маргарита (д/н—після 1293), дружина Генріха I, графа Водемона.
  • Ізабелла (д/н—до 1291), дружина: 1) Жоффруа де Брюер, барон Каританії; 2) Гуго де Брієна, графа Лечче
  • Катерина, дружина Карло ді Лагонесу, сенешаля Сицилії

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Setton, Kenneth M. (general editor) A History of the Crusades: Volume II — The Later Crusades, 1189—1311.
  • Robert Lee Wolff and Harry W. Hazard, editors. University of Wisconsin Press: Milwaukee, 1969.
  • Longnon, Jean (1973). "Les premiers ducs d'Athènes et leur famille". Journal des Savants. 1 (1): 61–80. ISSN 1775-383X.