ДКБ-51
| ДКБ-51 | |
|---|---|
| Тип | організація |
| Засновано | 1940 |
| Галузь | аерокосмонавтика |
| Країна |
 СРСР |
ДКБ-51 (рос. ОКБ-51) — дослідне конструкторське бюро заводу № 51 НКАП (пізніше — МАП).[1][2]
Історія[ред. | ред. код]
ДКБ-51 М. М. Полікарпова, переведене в 1940 році після виділення з нього ДКБ А. І. Мікояна із заводу № 1 на новостворений на території колишнього відділу експлуатації, льотних випробувань та доведення (ОЕЛВД) ЦАГІ завод № 51 (нині — завод ім. П. О. Сухого).[3]
Після смерті М. М. Полікарпова, (30.07.1944), 19 жовтня 1944 р. директором і головним конструктором заводу № 51 призначений В. Н. Челомей, якому доручили розробку крилатих ракет.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 19 лютого 1953 р., ДКБ-51 з дослідним заводом було передано до ДКБ-155, ставши його філією.
У листопаді 1953 р. територія філії ОКБ-155 була визначена як база для відновленого ДКБ П. О. Сухого, що розташовується на цій території досі. У лютому 1954 ДКБ П. О. Сухого і дослідний завод знову отримали в системі МАП СРСР № 51.[4][5] В 1958 організовано філію ДКБ-51 на заводі № 126.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Предприятия № 41–60. oboron-prom.ru. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Siddiqi, Asif A. Challenge to Apollo: the Soviet Union and the Space Race. 1945–1974. — 2000. — 1011 с. Архівовано з джерела 16 вересня 2008
- ↑ Николай Поликарпов – «король истребителей». rostec.ru. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Р. И. А. Новости (20140729T1028). Открытое акционерное общество "ОКБ Сухого". РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Р. И. А. Новости (20190729T0105). Опытное конструкторское бюро Павла Сухого (ОКБ Сухого). РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ 60 лет успешной совместной работы Отделения ОКБ Сухого и КнААЗа. www.sukhoi.org. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 18 березня 2022.
