Дане-заа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дане-заа
Вождь дане-заа та його родина. Близько 1899 року
Самоназва ᑕᓀᖚ
Кількість бл. 1700[1]
Ареал Канада Канада:
Альберта, Британська Колумбія
Входить до атабаски
Мова дане-заа, англійська
Релігія християнство, анімізм

Дане-заа (ᑕᓀᖚ; англ. Dunne-zaa) — корінний індіанський народ, традиційні території якого розташовані в районі річки Піс у провінціях Альберта та Британська Колумбія в Канаді. Належать до числа атабасків. Історично європейці називають плем'я Бівер (англ. Beaver, у перекладі бобер).

За даними перепису 2016 року в Канаді проживало 1700 представників племені дане-заа, в тому числі 890 осіб у Британській Колумбії й 770 осіб в Альберті[1]. Приблизно половина з них розмовляє мовою дане-заа.

Назва[ред. | ред. код]

Європейці, що заселили землі розселення дане-заа, переклали назву племені як Ті, що живуть серед бобрів.

Історія[ред. | ред. код]

До ХІХ століття плем'я дане-заа заселяло верхню течію річки Піс (Saaghii Naachii, Саагхії Наачі, що в перекладі з мови племені означає Велика річка). Наприкінці XVIII століття європейці відкрили район річки для торгівлі хутром. Дослідник Александр Маккензі заснував форт Скелястих гір у 1794 році в районі річки Моберлі.

Згідно з усною історією племені, дане-заа часто вступали в конфлікти із сусіднім племенем крі, що проживало на південний схід від верхньої течії річки Піс. Завдяки контактам з поселенцями крі мали добру зброю, тому вони змогли відтіснити дане-заа на північний захід від річки. В мирній угоді між дане-заа та крі, укладеній наприкінці XVIII або на початку XIX століття, йшлося про розподіл земель: дане-заа мали проживати на північ від річки Піс, а крі — на південь. Таким чином, річка Піс стала своєрідним кордоном між племенами[2].

В часи Клондайкської золотої лихоманки чимало європейців вирушило на північ в пошуках золота. Між ними та корінними племенами цих земель виникали конфлікти. Для залагодження ситуації уряд Канади 1899 року вирішив укласти угоду з корінними народами, яка отримала назву Восьмий договір. Індіанці отримали право вільно продовжувати традиційний спосіб життя на своїх споконвічних землях[2]. Дане-заа з Форт-Сент-Джон приєдналися до договору в 1900 році.

Робін і Джилліан Рідінгтон (англ. Robin and Jillian Ridington) у співпраці зі старійшинами корінного народу річки Дойг (англ. Doig River First Nation) написали книгу Where Happiness Dwells: A History of the Dane-zaa First Nations («Де мешкає щастя: історія корінного народу дане-заа»), опубліковану видавництвом UBC Press у 2013 році. В ній представлена усна історія дане-заа від доісторичних часів до наших днів[3].

Мрійники Дане-заа[ред. | ред. код]

Цей розділ є сирим перекладом з англійської мови. Можливо, він створений за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Традиційно представники племені Дане-заа наслідують вчення Мрійників (Наахін), які першими передбачили прихід європейців. Останній Мрійник, Чарлі Яхі, помер у 1976 році.

Мрійники, яких називають Наахін[4], відіграють важливу роль у спільноті Дане-заа. Вони були важливими для них ще до колонізації європейцями, ними можуть бути як чоловіки, так і жінки. Вони можуть здійснити позашляхові подорожі, щоб побувати з предками, щоб скерувати свою громаду. Вони здатні мріяти про майбутнє та допомагати племені жити у мінливому світі. Багато Мрійників передбачали прихід європейців[5]. Начебто схожі на лебедів, вони здатні «вилітати» зі своїх фізичних тіл і йти слідом до неба і здатні повернути мрії з цього потойбічного місця назад до громади[5]. Завдяки цьому дару вони вчать свій народ жити в мирі з навколишнім світом[5]. Під час цих подорожей вони переконуються, що Дане-заа знають співати і танцювати, щоб підтримувати нормальне ставлення до природи. Вони вважають, що пісня і танець є життєво важливими для розуміння ідентичності племені та досвіду зі світом, і що пісні — це стежки, які їм потрібні, щоб знайти сенс у навколишньому світі. Хоча представники Дане-заа вважають, що деякі люди мають таку особливу силу і мріють про спільноту, вони також визнають, що кожен здатний мати дар пророчих мрій[4].

Самоврядні території дане-заа[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Жінка з племені дане-заа та діти (близько 1899).
    Жінка з племені дане-заа та діти (близько 1899).
  • Кладовище дане-заа.
    Кладовище дане-заа.
  • Тіпі дане-заа поблизу річки Піс, Альберта (1899 ).
    Тіпі дане-заа поблизу річки Піс, Альберта (1899 ).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Aboriginal Ancestry Responses (73), Single and Multiple Aboriginal Responses (4), Residence on or off reserve (3), Residence inside or outside Inuit Nunangat (7), Age (8A) and Sex (3) for the Population in Private Households of Canada, Provinces and Territories, 2016 Census - 25% Sample Data. www12.statcan.gc.ca (англ.). Government of Canada. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 2 березня 2021.
  2. ↑ а б The Living Peace River Valley (PDF). Chillborne Environmental. July 2009. Процитовано 3 березня 2021.
  3. ↑ Jillian, Ridington, Robin Ridington, (2013). Where happiness dwells : a history of the Dane-zaa First Nations. UBC Press. ISBN 978-0-7748-2296-1. OCLC 959262326.
  4. ↑ а б Ridington, Robin (2006). When you sing it now, just like new : First Nations poetics, voices, and representations. Lincoln: University of Nebraska Press. ISBN 0-8032-5858-5. OCLC 74905164.
  5. ↑ а б в Ridington, Robin (2013). Where happiness dwells : a history of the Dane-zaa First Nations. Vancouver. ISBN 978-0-7748-2296-1. OCLC 806431604.
  6. ↑ Treaty 8 Communities. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  7. ↑ North Peace Tribal Council: About Us. web.archive.org. 15 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 2 березня 2021.
  8. ↑ Western Cree Tribal Council. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дане-заа&oldid=36718709