Данилейко Іван Петрович

Данилейко Іван Петрович
Народився	1901 село Костянтинівка Краснокутського повіту Харківської губернії, тепер селище Краснокутського району Харківської області
Помер	1941
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	ВКП(б)

Іван Петрович Данилейко (нар. 1901(1901), село Костянтинівка Краснокутського повіту Харківської губернії, тепер селище Краснокутського району Харківської області — 1941, пропав безвісти) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Житомирського обкому КП(б)У.

Біографія

Народився в родині слюсаря-машиніста.

У 1914 році закінчив чотирикласну земську школу в селі Ковалівці Полтавської губернії.

У травні — жовтні 1914 р. — учень коваля в приватному млині у селі Ковалівці, у листопаді 1914 — березні 1915 р. — в господарстві батька, у квітні — серпні 1915 р. — мастильник приватного млина у селі Ковалівці Полтавської губернії.

У вересні 1915 — лютому 1916 р. — учень слюсаря Полтавського земського ремісничого училища.

У березні — грудні 1916 р. — в господарстві батька.

У січні — листопаді 1917 р. — посильний і мастильник млинарського акціонерного товариства Південної залізниці.

У грудні 1917 — березні 1918 р. — конторник земського продовольчого складу.

У квітні 1918 — жовтні 1921 р. — мастильник 4-го державного млина Південної залізниці.

У листопаді 1921 — квітні 1922 р. — чорнороб млина транспортного споживчого товариства Південної залізниці.

У травні — вересні 1922 р. — наймит у заможних селян роз'їзду Свинківка Південної залізниці. У жовтні 1922 — липні 1924 р. — пресувальник державного олійницького заводу в селі Ковалівці Полтавської губернії. У 1923 році вступив до комсомолу.

У серпні 1924 — лютому 1925 р. — секретар фабрично-заводського комітету 28-го державного млина у Полтаві.

У березні 1925 — вересні 1926 р. — секретар фабрично-заводського комітету 3-го державного млина у Полтаві.

Член РКП(б) з липня 1925 року.

У жовтні 1926 — лютому 1927 р. — секретар Полтавського міського комітету Спілки робітників харчосмакової промисловості «Харчосмак».

У березні 1927 — травні 1928 р. — голова Красноградської районної ради профспілок Полтавського округу.

У червні 1928 — лютому 1931 р. — секретар Диканського районного комітету КП(б)У Полтавського округу.

У березні — червні 1931 р. — завідувач організаційного відділу Коростишівського районного комітету КП(б)У. У червні 1931 — січні 1935 р. — секретар Коростишівського районного комітету КП(б)У Київської області.

У лютому 1935 — вересні 1937 р. — 1-й секретар Потіївського районного комітету КП(б)У Київської області.

У вересні 1937 — квітні 1938 р. — завідувач сільськогосподарського відділу Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Житомирській області.

У квітні — червні 1938 р. — 2-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Житомирській області.

У червні — серпні 1938 р. — у резерві ЦК КП(б)У в Києві.

У серпні — листопаді 1938 р. — начальник Житомирського обласного земельного відділу.

З грудня 1938 року — виконувач обов'язків голови Коростенської міської ради Житомирської області.

У 1941 році заарештований і засуджений 16 серпня 1941 року військовим трибуналом військ НКВС з охорони тилу 5-ї армії Південно-Західного фронту на 10 років таборів за «контрреволюційний саботаж». Військовою радою 5-ї армії відправлений на фронт у штрафну роту. З 1941 р. — учасник німецько-радянської війни. Служив старшим політичним керівником роти військової частини № польової пошти — 160 5-ї армії Південно-Західного фронту. У листопаді 1941 року — пропав безвісти.

Родина

• дружина — Федченко Марфа Іванівна, уродженка села Диканьки Полтавської області

Звання

• старший політрук

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)